РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 1.1 Поняття і особливості зовнішньоекономічного договору Перед підписані контракту бажано провести комплексне дослідження ринків з метою визначення попиту на товари, пропоновані до експорту, оцінити конкуренцію, рівень і тенденції до зміни цін, з'ясувати вимоги споживачів до товару. У результаті такого дослідження можна визначити найбільш перспективний для збуту товару сегмент ринку. При імпорті товарів також необхідно попереднє дослідження зовнішнього ринку для того, щоб визначити найбільш перспективних постачальників, технічний рівень і якість їхньої продукції, виявити рівень цін і тенденції до зміни, надійність передбачуваних партнерів. Зробивши вибір постачальника або покупця товарів, необхідно направити їм ініціативна пропозиція з обов'язковою вказівкою істотних умов майбутнього договору (яку продукцію, у якому обсязі й за якою ціною й у які строки підприємство готове закупити або може поставити). Завершальною стадією підготовки зовнішньоекономічної операції є ділові переговори. Сторони звичайно виходять на переговори із заздалегідь складеними проектами контрактів, попередньо погодженими з юридичним відділом зовнішньоекономічних зв'язків і іншими компетентними посадовими особами свого підприємства [23]. Основні вимоги до форми й утримування зовнішньоекономічного контракту викладені в наступних нормативних актах: 1. Цивільному кодексі Україні; 2. У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 3. Положенні про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому Указом Президента України від 7 листопада 1994р. №659/94; 4. Положенні про форму зовнішньоекономічних договорах (контрактах), затвердженому наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06 вересня 2001р. №201 і ін. [32]. Зовнішньоекономічний контракт складається відповідно до діючого законодавства України, а так само з використанням міжнародних норм, правил і звичаїв. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі. У випадку, якщо зовнішньоекономічний контракт підписується фізичною особою, потрібно тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності контракт підписують дві особи: особа, що володіє таким правом відповідно до посади та установчих документів, і особа, уповноважена дорученням, виданим за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноосібно, якщо установчі документи не передбачають інше [16]. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору визначаються правом місця його висновку, якщо сторони не погодили інше. Форма зовнішньоекономічного контракту визначається правом місця його здійснення. Разом з тим контракт, зроблений за кордоном, не може бути визнаний при розгляді суперечки в судах України недійсним внаслідок недотримання форми, якщо дотримані вимоги законів України [20]. До зовнішньоекономічного контракту про створення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюється й реєструється. Зовнішньоекономічний контракт повинен містити наступні положення: - Назва; - Номер контракту; - Дату й місце його висновку; - Преамбулу, у якій вказується повне найменування сторін і найменування документів, якими вони керуються при укладанні договору; - Предмет договору (контракту), вказується який товар (робота, послуги) сторони повинні представляти, його марка, державний стандарт і т.д., якщо товар вимагає більше детальної характеристики, то це вказується в прикладеній специфікації; - Кількість і якість товару, у цьому розділі визначається одиниця виміру, прийнята для товарів такого виду (тонна, кілограм, штука й т.д.), його загальна характеристика; - Базисні умови поставки товару; - Ціни й загальна вартість контракту, у цьому розділі визначається ціна однієї одиниці виміру товару й загальна вартість товару, що поставляється, за контрактом, валюта платежу; - Умови платежу, цей розділ визначає спосіб, порядок і строки фінансових розрахунків і гарантії виконання сторонами взаємних платіжних обов'язків; - Умови прийому - передачі товару, визначаються строки й місце фактичної передачі товару, перелік товаросупроводжувальних документів, прийом - передача провадитися по кількості відповідно до товаротранспортних документів і якості - відповідно до документів, що підтверджують якість товару; - Упакування й маркування, розділ містить відомості про пакування товару (ящики, контейнери, барабани, мішки й т. д), нанесення на них маркування (найменування продавця й покупця, номер контракту, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування, транспортування, а при необхідності також умови повернення); - Форс-Мажорні обставини; - Санкції й рекламації, розділ визначає застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків і пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням сторонами своїх зобов'язань; - Арбітраж, вказується місце арбітражного суду (країна, право, що застосовується), випадки, при яких сторони можуть звернутися в суд; - Юридичні адреси реквізити, і підпису сторін [11]. Крім того, за згодою сторін у контракт можуть включатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, порядок оплати податків, митних зборів і мит, можливість і порядок внесення змін і доповнень, і т.д. У додатку А до даної курсової роботи даний зразок зовнішньоекономічного контракту із специфікацією: «Контракт на імпорт товарів №08/12/1 від 03 серпня 2012 року». Однобічне розірвання контракту можливо, якщо ця умова буде записана в контракті. Тим часом у контрактах звичайно обумовлюється, що на внесення змін у договір або на його анулювання необхідно письмова згода обох сторін, оформлена з дотриманням всіх правил про порядок підписання зовнішньоекономічних договорів. Всі додатки й доповнення до контракту становлять його невід'ємну частину. Додатки, звичайно, включають технічну документацію, на яку є обов'язкове посилання в самому контракті. Доповнення до контракту містять, як правило, зміни або доповнення до раніше погоджених умов контракту. Вони повинні бути погоджені та підписані сторонами [30]. Розглянемо докладніше ключові моменти зовнішньоекономічного договору (контракту), а також умови висновку й виконання контрактів учасників зовнішньоекономічної діяльності. 1.2 Форма зовнішньоекономічного договору договір зовнішньоекономічний законодавство реєстрація Договір міжнародної купівлі-продажу товарів - найбільш важливий із усіх зовнішньоторговельних договорів. Шляхом виконання саме такого договору здійснюється зовнішньоторговельний товарообмін, що складає основну частину зовнішньої торгівлі України. З даним договором тісно зв'язані різні види договору підряду, тобто правочини, спрямовані на виконання робіт і надання послуг, що супроводжують постачання товарів, машин і устаткування. Виконання договору цього виду припускає закінчення договору перевезення і страхування, а нерідко також ліцензійного договору, що підписується для того, щоб забезпечити виробництво товарів, передбачених договором міжнародної купівлі-продажу товарів [15]. Договір купівлі-продажу являє собою документ, що свідчить про те, що одна сторона договору (продавець) зобов'язується передати зазначений у контракті товар (чи інший предмет договору) у власність іншій стороні (покупцю), що, у свою чергу, зобов'язується прийняти його і сплатити за нього встановлену ціну. У силу діючого на Україні законодавства всі учасники товарообороту незалежно від форм власності в праві самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Оскільки укладення і виконання контрактів міжнародної купівлі-продажу товарів є одним з видів зовнішньоекономічної діяльності, це означає, що в принципі стороною таких контрактів можуть бути будь-які юридичні особи, зареєстровані в якості таких на території України. Стороною договору можуть бути також діючі на території України підприємства з іноземними інвестиціями, включаючи підприємства частка іноземного капіталу, в статутному фонді, яких складає 100% [25]. Усі, що знаходяться в договірних відносинах сторони міжнародних комерційних договорів називаються контрагентами. Значна частина міжнародних комерційних операцій здійснюється приватними підприємствами. Однією з основних умов успішного здійснення зовнішньоекономічних операцій є висновок контрактів. Зовнішньоекономічний контракт вважається укладеним, якщо він належним чином підписаний сторонами, юридичні адреси яких, у ньому зазначені. Кожен контракт повинен мати індивідуальний номер, а також вказівку на дату і місце його підписання. Відсутність якого-небудь з цих елементів може привести до визнання контракту недійсним. Контракт оформляється сторонами після закінчення переговорів у потрібній кількості екземплярів, кожна зі сторін одержує рівне число екземплярів контракту [17]. Умови контракту купівлі-продажу включають погоджені сторонами і зафіксовані в документі статті, що містять взаємні права й обов'язки контрагентів, відповідно до їх волевиявлення та намірів. Сторони контракту самостійно вибирають ті чи інші формулювання статей контракту, керуючись ситуацією на ринку, торговельними порядками і потребами сторін. Крім того, деякі умови контракту можуть визначатися міжнародними й іншими договорами або загальними умовами торгівлі, на які в контракті в цьому випадку робляться посилання. Умови контракту прийнято поділяти на обов'язкові і додаткові. Обов'язковими умовами вважаються такі статті контракту, при невиконанні яких, одним з партнерів, інша сторона може відмовитися від прийняття товару, розірвати договір і стягнути понесені збитки. При порушенні додаткових умов інша сторона не має права відмовитися від прийняття товару і розірвати договір, а може тільки вимагати виконання зобов'язання і стягнення збитків. Поняття обов'язкових і додаткових умов залежить від конкретного правочину. Звичайно до істотних умов відносять предмет, якість, ціну і ряд інших умов контракту [29]. У міжнародній практиці існує звичай, відповідно до якого сторони правочину повинні домовитися про визначений мінімум умов контракту, щоб він вважався дійсним. У зазначений мінімум входять наступні умови: предмет контракту, ціна і термін виконання договору. Отже, підсумовуючи усе вище сказане, можна зробити висновок про важливість зовнішньоторговельного контракту. Це єдиний документ за допомогою якого сторони контракту регулюють свої відносини і регламентують обопільні права й обов'язки при виконанні зовнішньоторговельних операцій. І, слід зазначити, що від грамотного і продуманого складання зовнішньоторговельного контракту залежить успіх підприємства на зовнішньому ринку. Зовнішньоекономічна діяльність на Україні знаходиться в стадії формування, поступово оформляється відповідна їй нормативна база. Реформи, що відбулися в країні за останнє десятиліття, націлені не на будівництво демократичної правової держави, підставою якого повинна послужити ринкова економіка, а не обдирання простих громадян та наповнення карманів олігархів та керівників бандитських угруповань, які тепер займають високі державні посади, є державними чиновниками та побудували злочинну, корупційну владну вертикаль. Складовою частиною даного процесу реформування стала орієнтація України на повномасштабне включення у світову економічну систему. Як відомо, протягом багатьох десятиліть у нашій країні панувала монополія зовнішньоекономічної діяльності, тобто виключне право держави на здійснення усіх видів зовнішньоекономічних зв'язків. Держава здійснювала свою монополію через спеціально створені органи. Міжнародна купівля-продаж здійснювалася через Міністерство зовнішньої торгівлі (пізніше - Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків) і його галузеві експортно-імпортні об'єднання; міжнародні розрахунки - через Зовнішекономбанк СРСР. Поступове реформування зовнішньоекономічної діяльності почалося з 1986р.