Отже можна позначити другий етап кодифікації земельного законодавства України. Він починається з моменту прийняття "Загальних засад землекористування і землевпорядження" 1928 року і закінчується прийняттям 8 липня 1970 року другого Земельного кодексу України. На цьому етапі змінилася вся система землекористування, внаслідок політики суцільної колективізації сільського господарства основними землекористувачами стали колгоспи і радгоспи, відповідно скоротилася питома вага одноосібного трудового землекористування, що втратило колишнє значення.

З початку 90-х років законодавча практика почала поступово руйнувати монополію державної власності на землю. У 1990 р. приймаються Основи законодавства про землю, постанова Верховної Ради України "Про земельну реформу" і Земельний кодекс УРСР, які заклали засади формування концептуальних основ сучасної земельної реформи. З прийняттям Верховною Радою постанови "Про земельну реформу" [63, с 115.] розпочався сучасний етап кодифікації земельного законодавства України, що продовжується і по сьогоднішній день.

Хронологічні рамки даного дисертаційного дослідження обрані з таким розрахунком, щоб охопити всі кодифікаційні роботи в земельному законодавстві, що проходили в Україні з 26 жовтня 1917 року до сьогоднішнього дня. Тому що, на наш погляд, саме прийняття у 1917 році Декрету "Про землю" дало могутній поштовх до формування земельного права як окремої галузі права. І як наслідок цього розпочався процес розвитку вітчизняного земельного законодавства і його кодифікації.

Протягом свого історичного розвитку земельне право піддавалося змінам не тільки за сутністю норм, що входили до нього, але й колом суспільних відносин, що ним регулюються. І на сучасному етапі динаміка його розвитку безсумнівно має тенденцію до все більшого розширення, до подальшого охоплення різноманітних суспільних відносин, що виникають в процесі проведення економічної реформи в Україні. Разом з тим, природно, змінювались та ускладнювались завдання кодифікації земельного законодавства.

Оскільки більш конкретний аналіз основних кодифікаційних робіт буде зроблений згодом, у даній частині дисертаційного дослідження дається тільки коротка характеристика основних етапів кодифікації, що має на меті обґрунтування якісної своєрідності і взаємозв'язку зазначених етапів.

Розділ 2. Формування наукових концепцій та тенденцій розвитку і кодифікації земельного законодавства України

2.1 Формування наукових концепцій кодифікації земельного законодавства України в період з 1917 до 1928 року

Після Лютневої революції 1917 року не відбулося негайного скасування раніше діючого земельного законодавства. Тимчасовий уряд у Росії навіть наказував не припиняти землевпорядження, що існувало до Лютневої революції. [140, с 129.] Однак поглиблення кризи у використанні землі, викликаної наслідками першої світової війни, призвело до того, що напередодні І Всеросійського з'їзду рад селянських депутатів з різних регіонів Росії було доставлено 242 накази, об'єднаних у єдиний Селянський наказ про землю. У цих наказах висловлювалася недовіра селянських мас до будь-якого типу земельної власності. Разом з тим ці накази захищали трудове землекористування в противагу будь-якому іншому.