Обговорення законопроектів включає їх розгляд у цілому і постатейно. Голосування включає голосування в цілому, постатейне голосування і остаточне спільне голосування. За рішенням Асамблеї схвалені в цілому тексти можуть передаватися для постатейного голосування в комісії, що не принижує право Асамблеї відкликати з комісій передані тексти і здійснювати остаточне голосування за загальним схваленню текстів.

Декрети-закони, крім прийнятих в межах виняткової законодавчої компетенції Уряду, можуть бути представлені для оцінки Асамблеєю Республіки на предмет внесення поправок або відмови в затвердженні на вимогу десяти депутатів протягом тридцяти днів після опублікування відповідного декрету-закону, при цьому з підрахунку виключаються періоди, коли Асамблея Республіки не функціонує.

Як тільки висунуто вимогу щодо оцінки декрету-закону, розробленого в рамках передачі законодавчих повноважень, і в разі внесення пропозицій щодо його зміни Асамблея може припинити повністю або частково дію декрету-закону аж до опублікування закону, що вносить до нього поправки, або до відхилення всіх зазначених пропозицій. Призупинення припиняється по закінченні десяти пленарних засідань, якщо Асамблея не висловилася остаточно за його твердженням.

Асамблея Республіки може за ініціативою будь-якого депутата чи парламентської групи, або Уряду оголосити про термінове проходженні якогось проекту або пропозиції закону, або постанови.

Асамблея може також за ініціативою обласних законодавчих асамблей Азорських островів або Мадейри оголосити про термінове проходженні якого законопроектів, внесеного за їх ініціативою.

Легіслатура триває чотири парламентські сесії. У разі розпуску новообрана Асамблея починає нову легіслатури, тривалість якої доповнюється часом, необхідним для завершення періоду.

Асамблея Республіки не може бути розпущена протягом шести місяців після її обрання, протягом останнього півріччя строку повноважень Президента Республіки або під час дії надзвичайного стану. Розпуск Асамблеї не впливає ні на права, ні на привілеї та імунітет депутатів, ні на компетенцію Постійної комісії, які зберігаються аж до першого засідання Асамблеї, обраної на наступних виборах.

Під час парламентських канікул, у періоди, коли Асамблея Республіки розпущена, і в інших випадках, передбачених Конституцією, функціонує Постійна комісія Асамблеї Республіки. Головою Постійної комісії є голова Асамблеї Республіки. Вона складається із заступників голови та депутатів, призначених всіма партіями відповідно до їх представництвом в Асамблеї.

Постійна комісія має компетенцію:

- стежити за виконанням Конституції і законів, спостерігати за діяльністю Уряду та Адміністрації;

- здійснювати повноваження Асамблеї щодо мандату депутатів;

- сприяти скликанню Асамблеї, коли це необхідно;

- готувати відкриття парламентської сесії;

- давати згоду на відсутність Президента Республіки на національній території та ін.

VII. Система органів виконавчої влади

Державна виконавча влада на місцях

Виконавчу гілку влади очолює Уряд. Уряд - це керівний орган загальної політики країни, і вищий орган державної адміністрації. Уряд складається з Прем'єр-міністра, Ради міністрів, міністрів, державних секретарів та заступників державних секретарів. Уряд може мати одного або більше заступників Прем'єр-міністра.

Рада міністрів складається з Прем'єр-міністра, заступників Прем'єр-міністра, якщо вони є, і міністрів. Можуть засновуватися спеціалізовані Ради міністрів для розгляду окремих питань. На засідання Ради міністрів можуть запрошуватися державні секретарі та заступники державних секретарів.

У разі відсутності Прем'єр-міністра або його тимчасової нездатності виконувати свої обов'язки його функції покладаються, якщо немає заступника Прем'єр-міністра, на міністра, чия кандидатура рекомендована Президенту Республіки, або, якщо рекомендація відсутня, то на міністра, призначеного Президентом Республіки. Кожен міністр у разі відсутності або тимчасової нездатності виконувати свої обов'язки буде заміщений державним секретарем, чия кандидатура буде рекомендована Прем'єр-міністру, або, якщо рекомендація відсутня, членом Уряду, якого призначить Прем'єр-міністр.

Повноваження Прем'єр-міністра починаються з його вступом на посаду та припиняються з його відставкою, яка здійснюється Президентом Республіки. Повноваження всіх інших членів Уряду починаються з їх вступом на посаду і припиняються з їх відставкою або з відставкою Прем'єр-міністр. Повноваження державних секретарів та заступників державних секретарів припиняються також з відставкою відповідних міністрів.

Прем'єр-міністр призначається Президентом Республіки після консультацій з політичними партіями, представленими в Асамблеї Республіки, та з урахуванням результатів виборів. Інші члени Уряду призначаються Президентом Республіки за пропозицією Прем'єр-міністра.

Уряд несе відповідальність перед Президентом Республіки і Асамблеєю Республіки.

Прем'єр-міністр несе відповідальність перед Президентом Республіки і в рамках політичної відповідальності Уряду - перед Асамблеєю Республіки. Заступники Прем'єр-міністра та міністри несуть відповідальність перед Прем'єр-міністром і в рамках політичної відповідальності Уряду - перед Асамблеєю Республіки. Державні секретарі та заступники державних секретарів несуть відповідальність перед Прем'єр-міністром і відповідним міністром.

Уряд може поставити перед Асамблеєю Республіки питання про вотум довіри по загальній декларації про політику чи з будь-якого питання, що становить національний інтерес.

Асамблея Республіки може прийняти резолюцію недовіри Уряду по здійсненню його програми або по питання, що становить національний інтерес.

Уряд йде у відставку у разі:

- початку нової легіслатури;

- прийняття Президентом Республіки прохання про відставку, поданої Прем'єр-міністром;

- смерті або тривалої фізичної нездатності Прем'єр-міністра виконувати свої обов'язки;

- відхилення програми Уряду;

- неприйняття вотуму довіри;

- схвалення резолюції недовіри абсолютною більшістю.

Президент Республіки може звільнити у відставку Уряд тільки тоді, коли це необхідно для забезпечення нормального функціонування демократичних інститутів, заслухавши думку Державної ради.

Жоден член Уряду не може бути затриманий чи заарештований без дозволу Асамблеї Республіки, за винятком випадку, коли він був пійманий на місці злочину і мова йде про злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін більше трьох років.

В області здійснення політичних функцій до компетенції Уряду входить:

- контрасигнувати акти Президента Республіки;

- вести переговори та укладати міжнародні угоди;

- схвалювати міжнародні договори, схвалення яких не входить до компетенції Асамблеї Республіки, або договори, які не були спрямовані Урядом на схвалення Асамблеї;

- вносити пропозиції законів і постанов у Асамблею Республіки;

- пропонувати Президенту Республіки винесення на референдум питань, що становлять національний інтерес.

В області здійснення законодавчих функцій до компетенції Уряду входить:

- приймати декрети-закони в областях, не віднесених до компетенції Асамблеї Республіки;

- приймати декрети-закони, що розвивають принципи та загальні основи юридичного режиму, який міститься в законах, розпорядчих робити це.

В області здійснення адміністративних функцій в компетенцію Уряду входить:

- розробляти плани на основі законів про відповідних основних обраних напрямках і забезпечувати їх виконання;

- забезпечувати виконання бюджету держави;

- приймати регламентуючі акти, необхідні для належного виконання законів;

- керувати службами і діяльністю безпосередньої цивільної та військової адміністрації держави, спрямовувати та контролювати непряму адміністрацію і здійснювати опіку над нею і над автономною адміністрацією.

До повноважень Ради міністрів належить:

- визначати загальні напрямки урядової політики, а також її здійснення;

- виносити рішення про винесення на розгляд Асамблеї Республіки питання про довіру;

- схвалювати пропозиції законів і постанов;

- схвалювати декрети-закони, а також міжнародні договори, не представлені Асамблеї Республіки;

- схвалювати акти Уряду, які стосуються збільшення або скорочення державних витрат або доходів.

У компетенцію Прем'єр-міністра входить:

- здійснювати керівництво загальною політикою Уряду, координуючи діяльність всіх міністрів;

- здійснювати керівництво функціонуванням Уряду і відносинами загального характеру з іншими органами держави;

- інформувати Президента Республіки з питань, що стосуються проведення внутрішньої і зовнішньої політики країни;

- здійснювати інші функції, закріплені за ним Конституцією або законом.

У компетенцію міністрів входить:

- здійснення політики, визначеної для їх міністерств;

- забезпечення відносин загального характеру між Урядом і іншими органами держави у сфері діяльності їх міністерств.

Декрети-закони та інші декрети Уряду підписують Прем'єр-міністр та профільні міністри. [2]

VIII. Судоустрій держави

Суди є органами влади з компетенцією здійснення правосуддя від імені народу.

У здійсненні правосуддя судам належить захист прав та інтересів громадян, що охороняються законом, карати за порушення законності, усунення конфлікти громадських і приватних інтересів.

У здійсненні своїх функцій суди мають право на взаємодію з іншими органами влади.

Суди незалежні і підкоряються лише закону.

При розгляді справ суди не можуть застосовувати норми, що порушують положення Конституції або закріплені в ній принципи.

Судові рішення, якщо тільки вони не виносяться на виконання раніше прийнятих рішень, повинні бути обґрунтовані за формою, передбаченої законом.

Судові рішення обов'язкові для всіх публічних і приватних установ і мають перевагу перед рішенням будь-яких інших органів влади.

Судові засідання є відкритими, за винятком випадків, коли сам суд винесе рішення про протилежне в мотивованій постанові, з метою охорони гідності особистості і суспільної моралі або забезпечення нормальної діяльності суду.

Конституційний суд - це суд, в спеціальну компетенцію якого входить здійснення правосуддя у сфері питань юридично-конституційного характеру.

Конституційний суд складається з тринадцяти суддів, десять із них призначаються Асамблеєю Республіки, а троє - рішенням цих десяти.

Судді Конституційного суду призначаються на дев'ять років і не можуть бути призначені на другий термін.

Голова Конституційного суду обирається відповідними суддями.

У компетенцію Конституційного суду входить нагляд за конституційністю та законністю.

Також до компетенції Конституційного суду входить:

- засвідчення втрати поста Президентом Республіки;

- прийняття судового рішення в останній інстанції на предмет правильності та дійсності актів виборчого процесу, відповідно до закону;

- розгляд у судовому порядку на вимогу депутатів, відповідно до закону, справи про втрату мандата і про вибори, проведених в Асамблеї Республіки та в обласних законодавчих асамблеях та ін.

Крім Конституційного суду існують наступні категорії судів:

- Верховний суд і суди загальної юрисдикції першої та другої інстанцій;

- Верховний адміністративний суд та інші адміністративні та фіскальні суди;

- Рахункова палата.

Можуть існувати морські суди, арбітражні суди і світові суди.

Верховний суд є найвищим органом в ієрархії судів, не принижуючи компетенції Конституційного суду.

Голова Верховного суду обирається відповідними суддями.