Судами загальної юрисдикції є загальні суди, які розглядають цивільні та кримінальні справи, яким підвідомчі всі сфери, не віднесені до відання інших судових органів.

В якості судів першої інстанції можуть діяти суди з особливою компетенцією та спеціалізовані суди для судового розгляду певних категорій справ.

Верховний адміністративний суд є вищим органом у ієрархії адміністративних і фіскальних судів, не принижуючи компетенції Конституційного суду. Голова Верховного адміністративного суду обирається з числа відповідних суддів ними самими. У компетенцію адміністративних і фіскальних судів входить судовий розгляд позовів і скарг з метою врегулювання спорів, що виникають з фіскальних і адміністративних правових відносин.

Рахункова палата є верховним органом з перевірки законності державних витрат і судовому розгляду фінансових звітів, які представляються їй відповідно до закону, при цьому в її компетенцію, зокрема, входить:

- прийняття висновку по генеральному державному фінансовому звіті, включаючи звіт в сфері соціального забезпечення;

- прийняття висновку по фінансових звітах автономних областей Азорських островів і Мадейри;

- притягнення до відповідальності за фінансові порушення, відповідно до закону;

- здійснення інших повноважень, покладених на неї законом. [2]

Рахункова палата може працювати централізовано, шляхом створення обласних відділень, відповідно до закону. В автономних областях Азорських островів і Мадейри є відділення Рахункової палати, повноважні розглядати справи по суті питання у відповідній автономної області, відповідно до закону.

Судді, виконуючи свої службові обов'язки, не можуть одночасно виконувати які-небудь інші функції в публічних або приватних організаціях, за винятком викладання та науково-дослідної роботи у сфері юриспруденції без отримання винагороди, відповідно до закону.

Судді при виконанні своїх обов'язків не можуть бути призначені в службові комісії, не мають відношення до діяльності судів, без дозволу компетентного вищої ради.

IX. Місцеве самоврядування

Місцеві самоврядні одиниці складають демократичну організацію держави. Місцеві самоврядні одиниці є територіальними юридичними особами, які мають представницькі органи, які націлені на захист інтересів місцевого населення.

У континентальної частини Португалії місцевими самоврядними одиницями є парафії, муніципії та адміністративні області. Автономні області Азорських островів і Мадейри включають парафії і муніципії. На великих міських територіях і на островах закон може встановлювати з урахуванням їх специфічних умов інші форми територіального самоврядування.

Повноваження та організація місцевих самоврядних одиниць, а також компетенція їх органів регулюються законом відповідно до принципу адміністративної децентралізації.

У компетенцію асамблеї місцевої самоврядної одиниці входить здійснення повноважень, закріплених за нею законом, включаючи повноваження щодо прийняття обраних напрямків плану та бюджету. Муніципальні поліції співпрацюють у підтриманні громадського спокою та в охороні місцевих спільнот.

Місцеві самоврядні одиниці мають власні фінанси і майно. Режим місцевих фінансів встановлюється законом і має на меті справедливий розподіл публічних ресурсів державою і самоврядними одиницями і в обов'язковому порядку вирівнювання між самоврядними одиницями одного рівня. Власні доходи місцевих самоврядних одиниць включають в обов'язковому порядку надходження від управління їх майном.

Організація місцевих самоврядних одиниць включає виборну асамблею з правом приймати зобов'язувальні рішення і колегіальний виконавчий орган, відповідальний перед асамблеєю.

Асамблея обирається загальним, прямим і таємним голосуванням проживаючих в даній місцевості громадян за системою пропорційного представництва.

Колегіальний виконавчий орган складається з відповідного числа членів, головою призначається перший кандидат із списку, який отримав найбільшу кількість голосів на виборах в асамблею або до виконавчого органу, відповідно до правил, встановлених законом, який регулює також виборчий процес, вимоги до формування колегіального виконавчого органу, припинення його повноважень і до його функціонуванню.

Кандидатури на виборах до органів місцевих самоврядних одиниць можуть висуватися політичними партіями, кожної окремо або об'єднаними в коаліції, або групами громадян-виборців, відповідно до закону.

Місцеві самоврядні одиниці можуть винести на референдум, в якому візьмуть участь відповідні громадяни-виборці, питання, що входять в компетенцію цих одиниць, у випадках і на умовах, встановлених законом, та з наслідками, встановленими законом.

Закон може наділити громадян-виборців правом ініціювати референдум. Місцеві самоврядні одиниці володіють в рамках Конституції повноваженнями з видання актів, що регламентують закони і регламентуючі акти органів місцевих самоврядних одиниць більш високого рівня або органів, що мають право на здійснення опіки.

Адміністративна опіка над місцевими самоврядними одиницями полягає в нагляді за дотриманням закону органами самоврядних одиниць і здійснюється у випадках та у відповідних формах, передбачених законом. Вжиття заходів з опіки, що обмежують місцеву автономію, повинно передувати видання висновку органом самоврядної одиниці, згідно з положеннями, визначеним законом.

Місцеві самоврядні одиниці мають власний кадровий склад працівників. До службовців та посадових осіб місцевої адміністрації застосовується режим державних службовців та посадових осіб з необхідною адаптацією, відповідно до закону.