Споживачем відповідно до Закону є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника

Якщо особа лише цікавиться у продавця відносно властивостей якогось товару, але не купує його, така особа також вважається споживачем.

Як випливає із Закону про захист прав споживачів, споживачем є не тільки особа, яка прибуває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги), але й особа, яка ними безпосередньо користується. Тому, якщо особа отримала товар в якості подарунка, вона стає споживачем.

Споживач має наступні права:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;

7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів) [3, 8].

Головні вимоги до товарів (робіт, послуг). Права споживача на належну якість та безпеку товарів (робіт, послуг)

Споживач повинен знати, що придбаний ним товар (робота чи послуга) повинен відповідати певним вимогам.

По-перше, товар повинен бути якісним.

Відповідно до Закону споживач має право на те, щоб якість придбаного товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар, яку надав продавець (виконавець, виробник). Гарантією забезпечення цього права є стаття 6 пункт4 та 5 вище зазначеного закону [3, 11].

Згідно з Законом України "Про стандартизацію", прийнятим 17 травня 2001 року, вимоги до якості товарів (робіт, послуг) визначаються у нормативних документах по стандартизації.

Зараз у діють міждержавні стандарти (ГОСТ), державні стандарти України (ДСТУ), технічні умови України (ТУУ), галузеві стандарти України (ГСТУ). Товар може вироблятися за будь-яким з цих документів.

Якщо у договорі не передбачені умови щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою цей товар звичайно використовується. Це означає, якщо споживач придбав телевізор, то останній повинен передавати зображення та звук, бути придатним для перегляду телевізійних передач.

Якщо споживач при укладанні договору попередив продавця про конкретну мету придбання товару, то переданий товар повинен бути придатним для використання за цією метою.

Споживач має право ознайомитися з документами, що підтверджують відповідність товару вимогам законодавства.

На ряд товарів виробник або продавець встановлюють гарантійний термін. Цей термін можна визначити як період часу, протягом якого виробник (продавець) відповідає за недоліки товару перед споживачем. До більшості товарів, на які встановлений гарантійний термін, прикладається спеціальний гарантійний талон, в якому вказується строк гарантії, адреси сервісних центрів та інше.

По-друге, придбані товари (роботи, послуги) за звичайних умов їх використання, зберігання, транспортування повинні бути безпечними для життя та здоров'я споживача, навколишнього середовища, а також повинні не завдавати шкоди майну споживача.

Якщо для безпечного використання товару необхідне додержання спеціальних правил, то виробник зобов'язаний довести ці правила до відома споживачів.

На товари (наслідки робіт), використання яких понад визначений термін є небезпечним, встановлюється термін придатності. Наприклад, такі терміни придатності встановлюються на всі харчові продукти, косметичні вироби, лікарські засоби та інші товари, які в процесі споживання споживаються повністю.

Виробник зобов'язаний попереджати споживача про наявність терміну придатності, про обов'язкові умови використання товару, а також про необхідні дії після закінчення терміну придатності.

Термін придатності звичайно вказується на етикетках, ярликах, упаковках або в інших документах, що додаються до товару при його продажу. Термін придатності обчислюється днями, місяцями, роками від дня виготовлення, який теж повинен бути зазначений на етикетці, ярлику, упаковці тощо.

Продаж товарів, на яких термін придатності не зазначений або термін придатності яких минув, забороняється. За продаж таких товарів суб'єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Закону "Про захист прав споживачів" закріпляє права споживача у разі виявлення недоліків або фальсифікації товару протягом гарантійного терміну.

Якщо на товар не встановлений гарантійний термін, вимога у зв'язку з його недоліками відповідно до статті 680 Цивільного кодексу може бути пред'явлена споживачем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару споживачу [2, 210].

Під недоліками розуміється будь-який зовнішній прояв невідповідності якості придбаного товару якості, визначеній державними стандартами та умовами договору, а при їх відсутності - вимогам, що звичайно пред'являються, а також інформації про товар, наданій продавцем.

Недоліки можуть бути явними та прихованими. Явні недоліки можуть бути виявлені при прийнятті (передачі) товару, наприклад, шляхом огляду, примірки тощо або для їх виявлення встановлені спеціальні правила, наприклад, підключення до мережі і т.п.

Приховані недоліки проявляють себе в процесі експлуатації (споживання) або зберігання.

При продажу товарів продавець повинен попередити споживача, як про явні недоліки товару, так і про приховані, якщо вони йому відомі.

Якщо продавець не попередив споживача про вищеназвані недоліки, то настають правові наслідки, передбачені в Законі.

Споживач, який придбав товар з недоліками, вправі за своїм вибором (а не за вибором продавця) вимагати одного з наступного:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару

4) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

5) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар [3, 15].

Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику та їх повернення споживачеві здійснюються силами і засобами продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції).

У разі невиконання цього зобов'язання, а також відсутності продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції) у місцезнаходженні споживача доставка і повернення товарів можуть бути здійснені споживачем за їх рахунок.

Недоліки товару усуваються шляхом ремонту товару, заміни його частин, агрегатів, які вийшли з ладу.

У цьому випадку споживач не повинен сплачувати за ремонт товару, заміну його частин і т.п., а також їх вартість. Термін, протягом якого повинні бути усуненні недоліки, складає 14 днів, за згодою сторін він може бути іншим.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (із доставкою за рахунок продавця) товар аналогічної марки. Перелік товарів, які надаються споживачу на час ремонту, визначений Кабінетом Міністрів України. При виконанні гарантійних ремонтів гарантійний термін збільшується на час перебування товару в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

У разі порушення строків усунення недоліків товару та ненадання товару аналогічної марки споживачеві виплачується неустойка у розмірі 1 % вартості товару за кожен день затримки усунення недоліків понад встановлений термін (14 днів).

Споживач сам вправі усунути недоліки товару (наприклад, замість неякісної деталі придбати справну) або доручити усунути недолік третій особі з відповідним відшкодуванням витрат на їх виправлення. Слід мати на увазі, що розмір відшкодування не повинен перевищувати вартості товару. Для того, щоб одержати відшкодування витрат, споживач повинен, по-перше, надати докази відносно того, що у товарі були недоліки. Тому, напевне, доцільно пред'явити товар продавцю або виробнику (підприємствам продавця, виробника), які засвідчать цей факт. По-друге, споживач повинен надати документ, якій підтвердить розмір його витрат на усунення недоліків [8, 25].

Споживач має право на заміну неякісного товару на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості або на такий самий товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) .

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки, ціна на який змінилася, перерахунок не провадиться.

Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки перерахунок вартості провадиться виходячи з цін, що діяли на час обміну.

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості - протягом 14 днів або за домовленістю сторін.

Уразі відсутності товару вимога споживача про заміну підлягає задоволенню у двомісячний термін з часу відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару у встановлений термін неможливо, споживач вправі за своїм вибором пред'явити продавцю, виробнику інші вимоги.

При обміні товару його гарантійний термін обчислюється заново від дня обміну. Про це варто пам'ятати, вирішуючи, який засіб захисту споживацьких прав обрати: безоплатне усунення недоліків товару чи його заміну.

Вимоги щодо відповідного зменшення купівельної ціни товару пред'являються, якщо товар, незважаючи на недоліки, придатний до споживання, та ціна, за якою був придбаний товар споживачем, була встановлена без урахування зниження його якості. Товар повинен бути придатний до використання без усунення в ньому недоліків, оскільки споживач водночас не може заявити вимоги про безоплатне усунення недоліків товару та про відповідне зменшення ціни

Знижка купівельної ціни здійснюється продавцем. Споживач має право оскаржити результат знижки ціни.

У разі розірвання договору товар з недоліками повертається продавцю, виробнику, а сплачена за нього грошова сума - споживачу.

У разі підвищення ціни на товар розрахунки провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші повертаються споживачеві у день розірвання договору, а у разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший термін за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.

Крім цього споживач має право на відшкодування збитків, понесених ним у зв'язку із розірванням договору (наприклад, вартість перевезення товару), у тому числі усі витрати на утримання товару (наприклад, витрати на технічне обслуговування машини і т.п.). Розмір збитків підраховується споживачем та підтверджується документами (договором, квитанціями і т.п.). У разі придбання споживачем продовольчих-товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо вказані недоліки виявлені у межах терміну придатності.

Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ (товарний, касовий чек тощо), що засвідчує факт купівлі з позначкою про дату продажу.