Ш необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

Ш відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

Ш звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;

Ш об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів) [3, 8].

2.3 Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

Важливою гарантією здійснення прав споживачів є їх судовий захист.

Захист прав споживачів є невід'ємною складовою частиною такої категорії, як "права людини". Основний закон нашої держави - Конституція України - у ст. 42 передбачає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав людини як споживача, може здійснюватися як спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, так і судом. При задоволенні вимог споживача суд водночас вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Доречно нагадати, що споживачам законодавство надає право пред'являти позови до суду на свій вибір:

· за місцем свого проживання;

· за місцезнаходженням відповідача;

· за місцем заподіяння шкоди;

· за місцем виконання договору.

При цьому споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Вище зазначене право гарантується державою шляхом встановлення в стандартах обов'язкових вимог до товарів (робіт, послуг).Але, на жаль, не всі товари, які реалізуються торговельними підприємствами, мають сертифікати, які підтверджують їх безпеку для життя і здоров'я споживачів. Велика кількість фальсифікованих товарів, товарів із простроченими термінами придатності, без відповідних інструкцій реалізуються через торговельну мережу. Придбання споживачем товару неналежної якості тягне небажані негативні наслідки для нього.

Для особи, чиє право порушено, першочергового значення набуває можливість якнайшвидшого відновлення порушеного права та усунення негативних наслідків, спричинених недоліками речі. Звичайно, дисциплінований та добросовісний продавець (виробник, виконавець) може сам оперативно усунути негативні наслідки придбання споживачем товару неналежної якості. Для інших продавців необхідні заходи примусового впливу. Тому важливе значення для споживачів має встановлення ефективного механізму відновлення їх порушених прав. Для цього в законодавстві передбачаються відповідні санкції щодо продавців (виробників, виконавців) та певний порядок задоволення вимог споживачів [7, 65].

У разі порушення прав споживачів законодавством нашої держави передбачено:

v цивільно-правову відповідальність

v адміністративно-правову відповідальність

v фінансово-економічну відповідальність

v кримінальну відповідальність

v інші примусові заходи, спрямовані на захист прав споживачів-покупців.

Статтею 14 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачена можливість відшкодування збитків, завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією, або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Статтею 15 Закону передбачено можливість відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією (зокрема рекламою). Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Статтею 8 Закону передбачено право споживача вимагати безоплатного усунення недоліків придбаного товару у розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару як спосіб відшкодування збитків.