Конституція України гарантує суверенітет України, її територіальну цілісність, права і свободи людини і громадянина, неприпустимість їх скасування або звуження змісту та обсягу, правовий порядок в Україні, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дотримання встановленої Конституцією України процедури розгляду, прийняття та набрання чинності законами, зокрема законами про внесення змін до Конституції України, є однією з умов конституційності та легітимності законодавчого процесу [7, с. 49]. 18 лютого 2008 р. Президент України затвердив персональний склад Національної конституційної ради у складі близько 100 чоловік. Серед них 40 народних депутатів України і понад 20 науковців. Очолвав Раду екс-Президент України В. А. Ющенко. Секретарем Ради є заступник Глави Секретаріату Президента України М.І. Ставнійчук, яка свого часу працювала в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Має науковий ступінь кандидата юридичних наук, є відомим фахівцем у галузі конституційного, зокрема виборчого права [8, с. 4]. 20 лютого ц.р. відбулося перше, організаційне засідання Національної конституційної ради під головуванням В. А. Ющенка. Завдання: забезпечення прав і свобод громадян, чітке визначення повноважень Президента, гармонізація діяльності всіх гілок влади. Відомо, що Конституційний Суд України як спеціальний суб'єкт забезпечення захисту Конституції України наділений правами наступного конституційного контролю щодо законів, інших правових актів Верховної Ради України. Конституційний Суд не міг не враховувати, що конституційне подання 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до Конституції України» стосується питань конституційності процедури його розгляду, прийняття [8, с. 4]. Питання про перегляд Конституційним Судом України Закону № 2222 до цього процесу ініціювалося неодноразово. Зокрема, Закон № 2222 уже був об'єктом розгляду Конституційним Судом України у 2008 році за ініціативою народних депутатів України але не розглядався на предмет конституційності внаслідок порушення суб'єктом права на конституційне подання правил звернення до Конституційного Суду України, визначених Законом України «Про Конституційний Суд України». 30 вересня 2010 року Конституційний Суд України прийняв доленосне для України рішення, що не може не позначитися на всій конституційно-правовій системі держави. Це рішення Конституційного Суду України є визначальним для захисту прав і свобод громадян. Адже при його ухваленні Конституційний Суд України фактично підтвердив неможливість прийняття законів про внесення змін до Конституції України без перевірки їх на відповідність Основному Закону, що є складовою принципів правової держави і верховенства права [7, с. 51]. Отже, підсумувавши можна зробити певні висновки. Залежно від того, хто здійснює установчу владу, виділяють такі основні форми прийняття нової конституції:

· Установчим органом

· Референдумом (найбільш демократичний спосіб прийняття)

· Законодавчим представницьким органом

· За допомогою октроювання. Октроювання

З погляду можливостей внесення поправок, доповнень і змін до конституцій їх можна розподілити на дві групи. Одну складають так звані “гнучкі” конституції, другу - “жорсткі”. Гнучкі конституції змінюються і доповнюються у такий спосіб, як і звичайні закони. Кожний наступний закон, який містить конституційну норму, змінює або доповнює попередній, а прийняття його відбувається у тій послідовності, що й для попереднього. У такий спосіб змінюються і доповнюються всі некодифіковані конституції (Великобританії, Фінляндії, Ізраїлю та ін.).

Для жорстких конституцій встановлено особливий, дуже складний порядок внесення доповнень, змін і поправок. Зазвичай він закріплюється у тексті конституції, а сама жорсткість покликана забезпечити авторитет основного закону і стабільність конституційного ладу [4, с. 71].

Конституція України була створена за допомогою конституційних комісій, де на той час було досить мало фахівців [6, с. 95].

Українська конституція відноситься до жорстких, тому має складний порядок внесення до неї змін. Він описаний у ХІІІ розділі «Внесення змін до конституції України».

2. Поняття, функції та юридичні властивості Конституції України