Зробивши висновки з сукупності міркувань, викладених у довідковій та теоретико-правовій літературі, ми підходимо до необхідності розуміння зазначених факторів як сукупності нормативно незакріплених істотних обставин та умов, що зумовлюють вчинення злочинів у сфері службової діяльності. Звичайно, зазначені фактори впливають на діяльність державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, окремих організацій, установ, підприємств незалежно від форм власності, а отже, - і на її правильну роботу. Істотною ознакою таких факторів є їхня ненормативність, тобто ці фактори об'єктивного та суб'єктивного характеру, існуючи в реальності і суттєво впливаючи на службову діяльність, не закріплені в нормах права. Проте, слід зазначити, що, незважаючи на суттєвий вплив наведених факторів, основою для вчинення злочинів у сфері службової діяльності є недостатня нормативно-правова регламентація процедур, що визначають порядок діяльності службових осіб [14; 120-121].

Для цілісного з'ясування сутності факторів, що детермінують вчинення злочинів у сфері службової діяльності, слід зупинитися на їх видах та аналізі цих окремих факторів. Використовуючи оригінальну теоретичну модель вивчення факторів злочинності в органах внутрішніх справ, розроблену О.А. Мартиненком [3, с.230-263], застосуємо її для аналізу предметної сфери нашого дослідження.

Так, із загальної сукупності факторів, що детермінують вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, виділимо економічні, соціальні, ідеологічні, соціально-психологічні, політичні, організаційно-управлінські та правові.

Коли мова йде про економічні фактори, в першу чергу згадуються кризові явища у сфері економічних відносин, які призвели до скорочення бюджетних видатків на утримання працівників апарату органів місцевого самоврядування, окремих організацій, установ, підприємств незалежно від форм власності. Це автоматично зумовило негативні явища, такі як несистематична виплата грошового утримання, несвоєчасне отримання матеріальної допомоги. Водночас скоротився обсяг заходів соціального захисту, відбулося згортання низки соціальних програм, скасування пільг з оплати житла та комунальних послуг, проїзду в громадському транспорті, зросла незабезпеченість державних службовців житлом. Погіршення матеріального забезпечення призвело до різкого зростання хабарництва та інших зловживань.

Ще одним економічним фактором, що детермінує вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, є недостатнє матеріально-технічне забезпечення державного апарату, апарату об'єднань громадян, окремих організацій, установ, підприємств незалежно від форм власності. Адже обов'язковою умовою належного виконання покладених на службових осіб обов'язків є наявність умов і засобів їх здійснення, тобто, добре обладнаних робочих місць, приміщень, канцелярського приладдя, транспорту тощо.

В умовах недостатнього фінансування (низький рівень заробітної платні, тощо) робітники поставлені перед необхідністю знаходити джерела додаткового фінансування. На жаль, на практиці більшість службових осіб, зіткнувшись із недостатнім фінансуванням, намагаються вирішити цю проблему всіма доступними способами і не обов'язково правовими. Навіть рішення про призначення на певні керівні посади інколи приймаються зважаючи на можливості кандидата на посаду "вирішувати питання", а не з професійних якостей.

Призначення таких працівників обумовлено також і соціальними факторами. Службова діяльність здійснюється, здебільшого, в інтересах певних соціальних верств та груп, а призначення на посади "своїх" продиктоване бажанням певного соціального прошарку отримати якомога вище місце в ієрархії влади і доступ до обмежених ресурсів, наприклад, землі, бюджетного фінансування тощо. Проте, окрім зазначених, є й інші соціальні фактори, як-от кваліфікація, компетентність, рівень освіченості, вік тощо.

На думку автора українському суспільству знадобилося кілька років щоб усвідомити, що демократія не означає відсутність загальнодержавної ідеології, а навпаки, поряд із загальнодержавною ідеологією, демократичний уклад суспільства передбачає існування низки професіональних ідеологій, ідеологій галузевих наук, мистецтва, інших сфер діяльності. Сама ж ідеологія, окрім змістоутворюючого значення, покликана виконувати функцію захисту національних і групових інтересів.

При характеристиці факторів, що детермінують вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, необхідно враховувати психологічний аспект, тобто вплив правових засобів, матеріальних та організаційних умов на формування мотивів поведінки службових осіб у процесі виконання ними своїх обов'язків [4, с.40-43].

Існування факторів, що детермінують вчинення злочинів у сфері господарської діяльності організаційно-управлінського характеру, обумовлене існуванням нині недосконалої структурно і функціонально системи адміністративних органів, що проходять довгий шлях трансформації. Створення та розформування низки органів та служб, неоднозначність в оцінці їхніх завдань і функцій з боку держави перешкоджають розумній організації та плануванню діяльності цих адміністративних органів. Збої в організаційно-управлінській сфері мають руйнівний ефект для формування нормальної робочої атмосфери, сталих етичних основ професіональної діяльності, сприяють проявам недбалості, халатності і порушень законності [19, с 143-144]