ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринкової економіки зумовив суттєві зміни кримінального законодавства, що передбачало відповідальність за правопорушення в сфері бюджетного законодавства. Бюджетний процес це невід'мна складова, яка забезпечує функціонування держави. Тому дотримання законності в бюджетній сфері є головним завданням державної політики. На сьогоднішній день бюджетна система України, модернізуються і реформується, більш активно здійснюється законодавче регулювання бюджетних правовідносин.

Необхідно зауважити, що прийняття Бюджетного кодексу та нового Кримінального кодексу зумовило виникнення необхідності прийняття великої кількості підзаконних нормативних актів, які вносили зміни до тих чи інших законів. Це в свою чергу підсилило ряд протиріч, що виникають в процеси притягнення до відповідальності.

Бюджетний кодекс в загальному дає характеристику бюджетному правопорушенню, видам стягеннь та порядку їх застосування та оскарження.

Але вважати положення Бюжетного кодексу такими, що повністю регулюють питання порядку застосування стягнень неможливо. Це пояснюється тим, що за бюджетні правопорушення передбачено настання кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільної відповідальності. А дані види діяьності регулюються Кримінальним кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення, Кодексом законів про працю та Цивільним кодексом України та іншими підзаконними актами. Тому важливим є питання дослідження всіх галузей законодавства та вивчення всіх нормативних актів, аж до внесення пропозицій змін деяких норм.

Проте як сьогодні важливе питання регулювання порядку застосування стягнень свідчить те, що зміни були внесені в усі важливі галузеві нормативні акти.

Зокрема необхідно відмітити те, що на підставі ст.121 та ст 124, був виданий Указ Президента України від 25 грудня 2001 року № 1251/2001 Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері. Його метою було підвищення ефективності використання коштів бюджетів усіх рівнів, створення дійового механізму протидії правопорушенням i зловживанням у бюджетній сфері. Закон україни Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про бюджетну систему України 15 листопада 2001 року N 2787-III, було теж прийнято на основі бюджетного кодексу.

Кримінальний кодекс містить ст. 210 - 211, яка передбачає відповідальність за злочини в бюджетній сфері, а отже необхідним є вивчення порядку притягнення до кримінальної відповідальності, згідно з Кримінально-процесуальним кодексом. Крім того слід відзначити, що ст. 211 ККУ «видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку» передбачає профілактику бюджетного правопорушення на початковому етапі бюджетних правовідносин, що є досить прогресивним.

Питання щодо кримінальної відповідальності за бюджетні правопорушення були досліджені в роботах таких науковців, як : П. П. Андрушка, М. І. Бажанова, Ю. В. Бауліна, В. І. Борисова, Р. А. Волинця, А. Ф. Волобуєва, Н. О. Гуторової, О. О. Дудорова, М. І. Мельника, В. О. Навроцького, І. В. Озерського, І. А. Сікорської та ін.

Проте залишається чимало нерозв'язаних питань щодо кримінально-правової охорони бюджетної системи України. А низка дискусійних питань вимагає їх нового осмислення в сучасних умовах.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони процесу акумулювання, розподілу та використання державних фінансів.

Предмет дослідження - кримінальна відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України.

Мета дослідження. Метою дослідження є визначення сутності процесу притягнення до відповідальності за бюджетні правопорушення, розмежування єдиного порядку накладання стягнень передбаченого в Бюджетному кодексі, на відносно відокремлені частини.

відповідальність бюджетній правопорушення

РОЗДІЛ 1

ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО БЮДЖЕТНУ СИСТЕМУ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ

Основне визначення бюджетного правопорушення закріплене у ст. 116 Бюджетного кодексу України (далі - БК України). Таким правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету [2]. Це визначення дає змогу неоднозначно трактувати згадане правопорушення, оскільки більшість бюджетних правопорушень виявляється не в процесі складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про його виконання, а під час складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів бюджетних установ. Таким чином, якщо виходити з визначення бюджетного правопорушення, закріпленого в БК України, то крім нецільового використання бюджетних коштів при виконанні кошторисів (ст. 119 БК України), порушення порядку складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів не може розцінюватись як бюджетне правопорушення, оскільки воно не закріплене у ст. 116 БК України.

Така неузгодженість урегульована Кримінальним кодексом України (далі - КК України) та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що встановлюють відповідальність не за бюджетне правопорушення, а за порушення законодавства про бюджетну систему, яке трактується більш розширено, ніж у Бюджетному кодексі. Незважаючи на різну назву в Кримінальному кодексі, Кодексі України про адміністративні правопорушення та Бюджетному кодексі, поняття „бюджетне правопорушення” (назва, що вживається в Бюджетному кодексі) та „порушення законодавства про бюджетну систему” (КК України та КУпАП) є за своєю суттю тотожними поняттями.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему встановлена ст. 164-12 КУпАП. Під таким порушенням слід розуміти використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню та недотримання встановленого чинним бюджетним законодавством порядку проведення операцій з бюджетними коштами [3].

Використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню. БК України не дає визначення поняття „бюджетні кошти”. Єдине в чинному законодавстві визначення цього поняття наведене у примітці до ст. 210 КК України. Згідно з цим визначенням, до бюджетних коштів належать кошти, що включаються до бюджетів усіх рівнів незалежно від джерела їх формування. Згідно зі ст. 119 БК України, нецільове використання бюджетних коштів - це витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису. До нецільового використання бюджетних коштів можна віднести:

- використання бюджетних коштів понад кошторисні призначення;

- фінансування заходів, не передбачених бюджетом;

- витрати бюджетних коштів за окремими кодами економічної класифікації за рахунок інших, у тому числі здійснення капітальних видатків за рахунок зменшення бюджетних призначень на поточні потреби;

- взяття до сплати зобов'язань, що перевищують ліміти й кошторисні призначення;

- використання коштів за відсутності затверджених кошторисів [2].

Наприклад, нецільовим використанням бюджетних коштів є використання коштів місцевих бюджетів на витрати, фінансування яких має бути здійснено за рахунок коштів інших бюджетів. Глава 14 БК України встановлює розмежування видатків між бюджетами. В ній, зокрема, зазначено, що витрати на судову влади здійснюються тільки з Державного бюджету. При проведенні ревізії виконання районного бюджету в одній з районних рад був виявлений факт здійснення видатків з місцевого бюджету на закупівлю меблів для потреб районного суду, який був кваліфікований як нецільове використання бюджетних коштів. Недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством.

Для утворення цього складу адміністративного правопорушення будь-яка операція з бюджетними коштами має бути здійснена з порушенням вимог чинного бюджетного законодавства (будь-яка господарська операція - дія або подія, що спричинила зміни в структурі активів та зобов'язань установи). Стаття 4 БК України визначає, що до складу бюджетного законодавства входять:

- Конституція України;

- Бюджетний кодекс;

- закон про Державний бюджет України;

- інші закони, які регулюють бюджетні правовідносини - відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

- нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі й на виконання Бюджетного кодексу і законів України, визначених пунктами 3 та 4;

- нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, передбачених пунктами 3, 4 та 5;

- рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетного кодексу, нормативно-правових актів, передбачених пунктами 3, 4, 5 і 6.

Таким чином, якщо при здійсненні операцій з бюджетними коштами порушено будь-який із зазначених вище нормативно-правових актів, утворюється склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 164-12 КУпАП. Як приклад можна навести доволі поширений вид такого порушення, що полягає в проведенні закупівлі товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти без дотримання вимог нормативно-правових актів. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ, встановлюючи загальні правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів з метою створення конкурентного середовища у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального й раціонального їх використання є одним з основних актів бюджетного законодавства у цій сфері [5]. Проведення закупівлі з порушенням вимог згаданого закону тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 164-12 КУпАП [3].

Особливу увагу приділяла Тихонова О.В. в ході дослідження суб'єкта порушення законодавства про бюджетну систему України [21,с. 121-140], а також Степанюк Р.Л. під час розробки методики розслідування злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства [20,с. 32-34].

Щодо дисциплінарної відповідальності за бюджетні правопорушення, то слід відмітити, що даний вид відповідальності регламентовано, в основному нормами трудового права України і за порушення дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.