Кримінально-правова характеристика перевищення влади

ЗМІСТ

Вступ

ЧАСТИНА 1. Теоретичне завдання

РОЗДІЛ 1. Кримінально-правова характеристика перевищення влади або службових повноважень

РОЗДІЛ 2. Об'єкт перевищення влади або службових повноважень як злочину в сфері службової діяльності

РОЗДІЛ 3. Розмежування складів злочинів «зловживання владою або посадовим становищем» та «перевищення влади або посадових повноважень»

РОЗДІЛ 4. Вдосконалення положень у справах про перевищення влади або службових повноважень

ЧАСТИНА 2. Практичні завдання

Задача 1

Задача 2

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Боротьба із службовою злочинністю є однією з найгостріших проблем у діяльності правоохоронних органів України. Про це, зокрема, свідчать численні публікації в пресі та наукові дослідження, внесення Президентом України до Верховної Ради України цілого «пакету» антикорупційних законів. Цілком очевидно, що протидія злочинам у сфері службової діяльності не є достатньо ефективною. Не в останню чергу це викликано неоднозначною практикою застосування положень кримінального законодавства, які встановлюють відповідальність за вчинення службових злочинів.

У межах даної загальної проблеми гострим залишається питання протидії злочину, передбаченому ч. 1 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК). Матеріали правозастосовчої практики свідчать про суперечливе та вибіркове застосування правоохоронними органами кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень. Великою мірою дана проблема викликана труднощами в розумінні змісту діяння, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, що робить його вивчення надзвичайно актуальним.

Проблемі розуміння змісту діяння в основному складі перевищення влади або службових повноважень було присвячено чимало наукових досліджень у радянський (В.Ф. Кириченко, М.Д. Лисов, Б.В. Здравомислов, А.В. Галахова, А.К. Квіцінія, А.Н. Трайнін та інші) та сучасний період (П.П. Андрушко, А.А. Стрижевська, М.І. Мельник, М.І. Хавронюк, О.Ф. Бантишев та інші), однак єдиного та однозначного її вирішення запропоновано не було.

У даній курсовій роботі висвітлюються основні положення перевищення влади або службових повноважень.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, які регулюють питання перевищення влади або службових повноважень.

Предмет дослідження - кваліфікуючі ознаки перевищення влади або службових повноважень.

Метою дослідження є аналіз усталених у правозастосовчій практиці й теорії кримінального права підходів до тлумачення змісту діяння в основному складі перевищення влади або службових повноважень, розгляд даного питання в історично-правовому та порівняльно-правовому аспектах, вироблення рекомендацій щодо вдосконалення чинного кримінального закону.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) розглянути теоретичні основи криміналістичної документалістики;

2) дослідити прийоми встановлення слідів змін у документах;

3) проаналізувати встановлення первісного вигляду і змісту документа, встановлення технічних підробок і підписів;

4) розглянути дослідження машинописних текстів, поліграфічної продукції та матеріальної частини документів.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох частин (перша - теоретична, друга - практична), висновків, списку використаних джерел. Теоретична частина складається із чотирьох розділів. Практична частина складається із двох задач.

ЧАСТИНА 1. Теоретична

РОЗДІЛ 1. Кримінально-правова характеристика перевищення влади або службових повноважень

Стаття 365 КК України «Перевищення влади або службових повноважень» складається з трьох частин, які містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх апарату, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, своїх повноважень. Безпосередній об'єкт злочину - суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність певних ланок державного апарату, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, організацій, установ, підприємств незалежно від форми власності, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій. Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами злочину є охоронювані законом блага людини, здоров'я та гідність особи тощо.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 365) характеризується трьома обов'язковими ознаками [12, 539]:

1) діянням - перевищенням влади або службових повноважень через вчинення активних дій, що виходять за межі наданих суб'єкту прав або повноважень;

2) наслідками, що виявляються в істотній шкоді охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб;

3) причиновим зв'язком між діянням і наслідками.

Стаття 365 КК України «Перевищення влади або службових повноважень» складається з трьох частин, які містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх апарату, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, своїх повноважень. Безпосередній об'єкт злочину - суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність певних ланок державного апарату, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, організацій, установ, підприємств незалежно від форми власності, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій. Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами злочину є охоронювані законом блага людини, здоров'я та гідність особи тощо.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 365) характеризується трьома обов'язковими ознаками:

1) діянням - перевищенням влади або службових повноважень через вчинення активних дій, що виходять за межі наданих суб'єкту прав або повноважень;

2) наслідками, що виявляються в істотній шкоді охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб;

3) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Перевищення влади або службових повноважень - це умисне вчинення службовою особою дій, що явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо ними заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. При вирішенні питання про те, чи є вихід за межі наданих прав або повноважень явним, суди мають брати до уваги, наскільки він був очевидним для службової особи та чи усвідомлювала вона протиправність своєї поведінки. Перевищення влади - це випадки, коли службова особа, що є представником влади, при виконанні своїх функцій виходить за межі наданих їй повноважень або діє при цьому незаконними методами. Перевищення службових повноважень - це дії службової особи, що не є представником влади, коли при здійсненні наданих їй функцій вона виходить за межі своїх повноважень або застосовує при цьому незаконні методи [12, 540].

Діяння у межах об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, відображається за допомогою законодавчої характеристики перевищення влади або службових повноважень, тобто вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень. У кримінально-правовій літературі вказувалося, що вже сама семантика слова "перевищення" свідчить про те, що діяння в межах об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, може проявлятися лише у формі дії. Разом з тим формулювання закону в частині опису дії у межах об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, має узагальнений, неконкретний характер. Його деталізація традиційно здійснюється на рівні постанов Пленуму Верховного Суду України (за часів СРСР також на рівні постанов Пленуму Верховного Суду СРСР) й теорії кримінального права. Відповідно до абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень," під перевищенням влади або службових повноважень необхідно розуміти:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;

б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку - за відсутності цих умов;

в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

У теорії кримінального права перелік дій, що можуть бути кваліфіковані як перевищення влади, тлумачився далеко неоднозначно. Наприклад, А.Н. Трайнін вважав, що перевищення влади може виявлятися лише у вчиненні суб'єктом службових злочинів дій, які належать до компетенції вищої інстанції (службової особи чи колегіального органу), або у вчиненні дій, які можуть бути вчинені за наявності спеціального дозволу, але в жодному разі не може "виражатися у вчиненні загальнокримінального злочину". А.А. Жижиленко вважав, що перевищення влади може виявлятися у істотно ширшому колі дій [7, 211]:

1) розширення винним, усупереч закону, наданих йому повноважень (наприклад, пом'якшення чи посилення призначеного особі покарання у процесі його відбування);

2) вчинення суб'єктом службових злочинів дій, які належать до компетенції іншої особи;

3) вчинення службовою особою дій, які не належать до компетенції жодної особи;

4) вчинення суб'єктом службових злочинів дій, які належать до його компетенції, за відсутності необхідних фактичних підстав для їхнього вчинення;

5) вчинення дій без дозволу вищого начальника.

Обмеженіше розумів зміст перевищення влади Г.Р. Смолицький, стверджуючи, що перевищення влади може полягати лише у вчиненні дії, яка "була пов'язана з компетенцією тієї установи, в якій працює дана посадова особа, або тієї установи, котрій вона підпорядкована", фактично виключав можливість кваліфікації як перевищення влади дії суб'єкта службових злочинів, які належать до компетенції іншого ("стороннього") відомства або ж дій, які не належать до компетенції жодної службової особи.

В.Ф. Кириченко зайняв проміжну позицію порівняно з позиціями А.А. Жижиленка та Г. Р. Смолицького, оскільки до числа дій, що можуть бути кваліфіковані як перевищення влади, він відніс такі [7, 212]:

1) вчинення дій, що належать до компетенції вищої службової особи цього ж відомства;

2) вчинення дій, що належать до компетенції службової особи іншого відомства;