На наступному етапі розслідування при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, особливе місце займає допит, що дозволяє слідчому одержати найбільш повне уявлення про усе, що трапилося. Допит можна уявити як процесуальну форму спілкування, змістом якої є одержання інформації, що має відношення до розслідуваної справи. Допит є найбільш поширеним способом одержання доказів. У той же час допит - найскладніша слідча дія, що потребує від слідчого високої загальної і фахової культури, глибокого знання психології людини. Утаювання і перекручення інформації допитуваними обумовлюють необхідність активності та наступальності слідчого при допиті, щоб він не виступав у ролі простого реєстратора відомостей, які йому повідомляються.

Предмет допиту може бути конкретизований за такими обставинами: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують і обтяжують відповідальність; 4) характер і розмір збитку, заподіяного злочином, а також розмір витрат установ охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння; 5) причини й умови, що сприяють учиненню злочину (статті 23, 64 КПК України). Зазначені обставини наповнюють певним змістом залежно від процесуального положення допитуваного (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений).

2.3 Оперативно-розшукові дії, що провадяться на початковому етапі розслідування бандитизму До порушення кримінальної справи оперативно-розшуковий орган шляхом вжиття оперативно-розшукових заходів виявляє злочинні події і тих осіб, що причетні до них, готує оперативно-розшукові матеріали до реалізації. Оперативно-розшукові заходи набувають особливо важливого значення в розкритті злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами. Причому аналіз кримінальних справ про злочини, що вчиняються організованими групами, свідчать про те, що версія про вчинення злочину організованою групою виникла на етапі порушення кримінальної справи (32%); у процесі розслідування (6%); не було можливості визначити (62%).