Суб’єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. Юридичні особи-резиденти можуть відкривати поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банках через свої відокремлені підрозділи (далі ‑ поточний рахунок відокремленого підрозділу, вкладний (депозитний) рахунок відокремленого підрозділу).

Відкриття і закриття рахунків виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, партій (блоків), кандидатів у народні депутати України від яких зареєстровано Центральною виборчою комісією, місцевих організацій партій (блоків), кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидатів у депутати в одномандатних округах здійснюється в порядку, визначеному законодавством України, перш за все, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492.

Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам банківського законодавства.

Банки мають право відкривати своїм клієнтам поточні, бюджетні, кредитні, кореспондентські та вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок ‑ рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

‑ рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

‑ поточні рахунки типу “Н”, що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

‑ поточні рахунки типу “П”, що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

‑ карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог вказаної Інструкції. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених вказаної Інструкцією та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток;

‑ поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

‑ інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України відповідно до вимог законодавства для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні. Юридичні особи-нерезиденти можуть відкривати в банках України інвестиційні рахунки для здійснення інвестицій у національній та іноземних валютах у порядку, встановленому банківським законодавством.

Бюджетний рахунок відкривається підприємствам, установам організаціям (їх відокремленим підрозділам), яким виділяються кошти з державного або місцевого бюджетів для цільового їх використання. Ці рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства, відповідного розпорядника бюджетних коштів.

Кредитний рахунок відкривається на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам у будь-якій установі банку, що має право видавати кредити з дотриманням вимог чинного законодавства України. Кредитний рахунок призначений для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи перерахування на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Кореспондентський рахунок ‑ рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

Вкладний (депозитний) рахунок ‑ рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. До вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" накопичення заощаджень на виплату пенсії.

Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу чи кредиту укладаються в письмовій формі, яка вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

У разі відкриття поточного або вкладного (депозитного) рахунку підприємцю до отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахування коштів.

Датою початку видаткових операцій за рахунком підприємця в банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення. Повідомлення зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

Видаткові операції за рахунком відокремленого підрозділу юридичної особи-підприємця здійснюються після отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

Місцезнаходженням (місцем проживання) власника рахунку-суб’єкта господарювання вважається місцезнаходження (місце проживання), зазначене в свідоцтві про державну реєстрацію. Місцезнаходження (місце проживання) суб’єкта господарювання, зазначене в картці із зразками підписів і відбитка печатки (картці із зразками підписів), має відповідати місцезнаходженню (місцю проживання), наведеному в свідоцтві про державну реєстрацію. У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) власник рахунку-суб’єкт господарювання в місячний строк з дня отримання нового свідоцтва про державну реєстрацію зобов’язаний подати до банку копію цього свідоцтва, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально. Копії нового свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчені органом, що його видав, або нотаріально, у такий самий строк подаються до банків, у яких відкрито рахунки відокремлених підрозділів цієї юридичної особи. У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання, що пов’язане із зміною адміністративного району (міста), цей клієнт додатково в місячний строк після зняття з обліку органом державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням має подати копію нового документа, що підтверджує взяття його на облік органом державної податкової служби за новим місцезнаходженням, засвідчену органом, який видав документ, або нотаріально. У разі пред’явлення клієнтом оригіналу цього документа уповноважений працівник банку робить його копію і засвідчує її своїм підписом як таку, що відповідає оригіналу, а оригінал документа повертає клієнту. На підставі поданих документів вносяться відповідні зміни до картки із зразками підписів і відбитка печатки (картки із зразками підписів) або подається нова картка.

У разі наявності в банку мотивованої підозри щодо подання клієнтом для відкриття рахунку підроблених документів або таких, що містять недостовірну інформацію, банк повідомляє про це органи внутрішніх справ і спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу із зазначенням ідентифікаційних даних клієнта та/або паспортних даних особи, яка подає документи на відкриття цього рахунку.

Банки зобов’язані здійснити перевірку поданих документів для відкриття рахунків на відповідність їх чинному законодавству, зокрема:

а) свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця мають бути оформлені відповідно до встановлених законодавством зразків. Від суб’єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", приймаються свідоцтва про їх державну реєстрацію (перереєстрацію) старого зразка до терміну їх заміни, визначеного цим Законом;

б) нотаріальне засвідчення документів і копій документів має відповідати вимогам Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5.

в) документи, подані для відкриття рахунків, які були видані на території іноземної держави, мають бути легалізовані в установленому порядку, якщо міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше. Ці документи можуть бути засвідчені згідно із законодавством країни його видачі, перекладені на українську мову (крім документів, викладених російською мовою) та легалізовані в консульській установі України, або засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в Міністерстві закордонних справ України, або засвідчені шляхом проставлення апостиля, передбаченого статтею 4 Гаазької конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 р. Копії цих документів мають бути нотаріально засвідченими.

У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, який (яка) приймає рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів.

Тексти заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів (за потреби) можуть бути зазначені в договорі банківського рахунку між банком і клієнтом-фізичною особою за довільною формою, але із збереженням відповідних реквізитів.

Під час відкриття фізичним особам поточних рахунків з обмеженими режимами їх використання банки мають забезпечити цих осіб інформацією про режим використання цих рахунків у порядку, встановленому внутрішніми положеннями банку.

Банк має повідомити клієнта-юридичну особу про зміст частини п’ятої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р.

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов’язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.

Підставою для ідентифікації клієнта-фізичної особи, його довіреної особи, а також особи, яка уповноважена діяти від імені клієнта-юридичної особи, є такі документи:

а) для громадян України, які:

‑ постійно проживають в Україні, ‑ паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення особи громадянина України, для малолітніх та неповнолітніх осіб, яким не виповнилося 16 років, ‑ свідоцтво про народження;

‑ виїжджають на постійне місце проживання за кордон, ‑ паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне місце проживання за кордон;