Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

§ 2. Основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі

Сторінки матеріалу:

  • § 2. Основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі
  • Сторінка 2

У колоніях проводиться моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності.

Соціально-виховна робота із засудженими організовується в індивідуальних, групових і масових формах на основі психолого- педагогічних принципів і методів (ст. 124 КВК).

Процес виховного впливу в умовах позбавлення волі являє собою сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів впливу на засуджених. До об'єктивних факторів можна віднести житлово-побутові умови, які повинні бути створені в установах кримінально-виконавчої системи для виправлення правопорушників, а також матеріальна і виробнича база. Суб'єктивні - це цілеспрямована діяльність персоналу, співробітників, їх професійна і психолого-педагогічна майстерність, уміння пізнати особистісні риси засудженого, знайти і правильно використовувати найбільш дієві засоби для його виправлення і ресоціалізації.

Відповідальність за здійснення соціально-виховної роботи у виправних і виховних колоніях покладається на начальника установи. Безпосереднє її проведення забезпечують заступник начальника установи з соціально-виховної і психологічної роботи, начальники відділень соціально-психологічної служби, психологи, вчителі загальноосвітньої школи, викладачі навчального центру, методист, завідуючий клубом, бібліотекар, керівники гуртків. Тобто зараз, як і раніше, можна стверджувати, що кожен співробітник УВП повинен бути вихователем.

Форми соціально-виховної роботи можна класифікувати за різними підставами (критеріями). Залежно від об'єкта впливу вони поділяються на індивідуальні, групові, масові і передбачають проведення такої роботи з різними категоріями засуджених, враховуючи склад злочину, призначені строки покарання, вид установи виконання покарання, умови і особливості тримання в них правопорушників. Залежно від основних напрямів формування особистості і її виховання можна виділити соціально-світоглядні, фізичні, трудові, естетичні, моральні, правові, а залежно від видів діяльності розрізняють трудові, навчальні, громадські, дозвільні та ін. Всі вони є рівноцінними,

235

повинні застосовуватись на певному етапі в сукупності і в єдиній системі.

Процес формування особистості засуджених, їх життєвої позиції (моральне виховання) завжди був виключно важливим і складним, оскільки відсутність стійких моральних принципів практично завжди приводить людину до злочину. Саме тому у виховному процесі із засудженими головну роль (у своєму органічному поєднанні) відіграють освіта, наука, культура, засоби масової інформації, рівень розвитку суспільних відносин, система ціннісних орієнтацій та способу життя суспільства.

Правове виховання як одна з форм соціально-виховної роботи спрямоване перш за все на усвідомлення засудженими своєї провини перед суспільством, невідворотності покарання за вчинений злочин, передбачає формування у правопорушників навиків поваги до закону, прагнення до неухильного виконання його приписів, до правової культури. Ефективне правове виховання засуджених із застосуванням різноманітних заходів (роз'яснення законодавства, відповідальності за його порушення, лекції, юридичні консультації з різних галузей права) у кінцевому підсумку повинні привести до вироблення у них звички стати законослухняними в подальшому житті. Як свідчать наукові дослідження, якісне і всебічне правове виховання є запорукою і однією із гарантій запобігання рецидиву злочинів як під час відбування засудженими покарання, так і після звільнення з установ виконання покарань.

Трудове виховання засуджених під час перебування в місцях позбавлення волі як процес формування або закріплення трудових навичок і вмінь, психологічної готовності до праці є однією із найважливіших форм соціально-виховної роботи, Статистичні дані свідчать, що нині в колоніях зосереджено понад 50 % осіб, які до засудження ніде не працювали і не мали ніякої спеціальності. Саме під час перебування в ізоляції переважна більшість правопорушників особисто починає усвідомлювати потребу працювати. З одного боку, до цього їх підштовхує прагнення забезпечувати себе додатковим харчуванням, предметами повсякденного вжитку, які за законом можна придбавати лише за гроші, зароблені в колонії (особливо для тих, хто втратив соціально-корисні зв'язки). З другого боку, незабезпеченість роботою в колонії понад 30 % засуджених, породжує певну конкуренцію між ними за право мати робоче місце, в якій перемагає той, хто або має спеціальність, або навчається і прагне швидко її здобути і водночас потурбуватися за своє майбутнє - нині в УВП оволодіння діапазоном 236

   

професій, які користуються попитом на сучасному ринку праці, досить реальне.

Естетичному, а також і етичному вихованню засуджених персонал УВП приділяє чи не найбільшу увагу одразу ж після прибуття засуджених до колонії. Відомо, що більшості з них притаманні перекручені погляди, смаки, викривлене уявлення про людські цінності, бракує культури спілкування. Протиставити субкультурі засуджених, блатним традиціям і злодійській романтиці дійсне людське поводження, прагнення до пізнання і сприйняття прекрасного, ознайомлення з досягненнями мистецтва, літератури, художньої творчості є тим завданням, яке виконують співробітники УВП протягом усього строку перебування засуджених у колонії.

Нині в колоніях відбуваються аматорські художні виставки, засуджені беруть участь у постановках і спектаклях, конкурсах на кращий вірш і пісню. Кожна колонія має свій духовий оркестр, вокально- інструментальний ансамбль, ансамбль народної пісні, аматорський театр, клуби веселих та кмітливих. У жіночих колоніях працюють студії дизайнерів з моделювання одягу, в останні роки стали проводитися конкурси за звання найвродливіших і найчарівніших.

У виховних колоніях традиційним є фестиваль самодіяльної творчості "Червона калина", щороку він проводиться за певною тематикою, до його підготовки і проведення залучаються майже всі вихованці. Проводяться тижні Пам'яті, присвячені річниці Великої Перемоги над фашизмом, вечори до Дня Матері, свято першого і останнього шкільного дзвінка, у деяких колоніях існує своє "Поле чудес".

В установах виконання покарання передбачена демонстрація навчальних, документальних, науково-популярних, художніх відео- і кінофільмів, які мають виховне значення. Житлові приміщення, клуби, бібліотеки, кімнати виховної роботи у відділеннях, камери для засуджених до довічного позбавлення волі радіофікуються, у житлових приміщеннях колоній різних видів безпеки можуть бути встановлені телевізори, за наявності технічних можливостей обладнуються кабельні телемережі. Час радіотрансляції і перегляду телепередач визначається розпорядком дня установи.

Засудженим дозволяється користуватися літературою, яка є в бібліотеках установ, а також газетами і журналами. За власним бажанням вони можуть в індивідуальному порядку передплачувати періодичні видання, з дозволу адміністрації колонії така передплата може бути здійснена за рахунок родичів.

   

Фізичне виховання засуджених спрямоване на підтримку їх організму в нормальному фізичному стані за допомогою щоденної ранкової зарядки, передбаченої розпорядком дня, облаштуванням локальних дільниць відділень соціально-психологічної служби необхідним спортивним знаряддям. В установах виконання покарання, якщо є можливість, будуються спортивні майданчики, спортивні зали, а у виховних колоніях навіть невеличкі стадіони, проводяться чемпіонати з ігрових і настільних видів спорту. У виховних колоніях після завершення навчального року традиційною стала щорічна спартакіада з легкої атлетики, інших спортивних змагань, на яку запрошуються відомі спортсмени, ветерани спорту, представники різних спортивних товариств.

ДДУПВП спільно з Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту і Міністерством культури проводяться загальнодержавні мистецькі, спортивні та освітні заходи для засуджених, організовано роботу понад 200 гуртків та секцій.

З метою розвитку корисної ініціативи засуджених, їх соціальної активності, здорових міжособистісних взаємовідносин, участі у вирішенні питань організації праці, навчання, відпочинку, побуту, розвитку корисних соціальних зв'язків в колоніях створюються самодіяльні організації засуджених. Це добровільні громадські формування, які під контролем адміністрації установи, використовують у своїй діяльності елементи самоорганізації і самоуправління. Участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою кожного засудженого, його соціально корисна активність заохочується адміністрацією колонії і враховується при визначенні ступеня його виправлення. Засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій, не користуються додатковими пільгами і не звільняються від основної роботи (ст. 127 КВК).

Члени самодіяльних організацій засуджених надають допомогу іншим засудженим у духовному, професійному та фізичному розвитку, у вирішенні побутових проблем, сприяють адміністрації установ у підтриманні дисципліни, санітарно-гігієнічного порядку, організації художньої самодіяльності, фізкультурної, бібліотечної роботи, в організації праці, навчання та дозвілля, у формуванні здорових відносин між засудженими.

Як правило, в УВП функціонує два види самодіяльних організацій: ради колективів відділень соціально-психологічної служби та ради колективів колонії. До їх складу входять засуджені, які зарекомендували себе позитивно і виявили бажання в них працювати. Рада колективу відділення обирається щорічно на загальних зборах засу- 238

   

джених відділення у складі голови та членів, відповідальних за напрями роботи. Склад ради затверджується начальником відділення. Зі складу голів рад колективів засуджених відділень створюється рада колективів засуджених установи. Її склад щорічно затверджується наказом начальника установи і працює під його керівництвом. У колоніях можуть створюватися й інші самодіяльні організації засуджених, якщо їхня діяльність не суперечить порядку і умовам відбування покарання.

Стаття 35 Конституції України і ст. 3 Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації" встановлюють, що кожен громадянин має право на свободу світогляду і віросповідання будь-якої релігії або не сповідати ніякої, безперешкодно відправляти одноосібно чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні чи атеїстичні переконання. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. Адміністрація колонії не має виявляти свого ставлення до певної релігії чи конфесії (ч. 3 ст. 128 КВК).

В останні роки завдяки співпраці ДДУПВП з Українською Міжконфесійною християнською місією "Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі" в установах відкриваються релігійні споруди, понад 30 тисяч засуджених постійно відвідують релігійні заходи. До процесу ресоціалізації засуджених залучено більше 180 недержавних організацій

Нині майже в кожній колонії збудовані каплички, регулярно відбуваються богослужіння, релігійні обряди хрещення, церемонії вінчання, святкуються християнські свята, проводяться лекції-проповіді. Кількість віруючих засуджених поступово зростає, а це означає, що багато з них замислюються про сенс життя і своє призначення в цьому світі.