Правове регулювання загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених базується на законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту" в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 126 КВК).

Створення в УВП умов для навчання засуджених відповідає конституційному праву кожного громадянина на освіту і міжнародним стандартам поводження з ув'язненими. Діяльність, спрямована на підвищення загальноосвітнього і фахового рівня засуджених під час відбування покарання, значною мірою сприяє корисній зайнятості засуджених, прискоренню процесу соціальної адаптації після звільнення, запобіганню рецидиву злочинів. В установах виконання покарань головні завдання реалізації навчального процесу є загальнодержавними: забезпечення права громадян на загальну середню освіту, формування і розвиток особистості, готовність до професійного самовизначення.

Наукові дослідження переконливо доводять закономірність: чим вищий у засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, освітній рівень, тим менше в подальшому вони вчиняють нові злочини.

Цей висновок вельми актуальний сьогодні, якщо враховувати, що в колоніях відбувають покарання понад 70 % осіб молодого віку. Людина, яка після звільнення від відбування покарання бажає почати життя з чистого аркуша, має змогу, ще перебуваючи в колонії, здобути освіту, спеціальність, обрати професію, почати повноцінне нове 240

життя. І закон (статті 125, 126 КВК) надає їм таку можливість. В установах виконання покарань створюються загальноосвітні навчальні заклади трьох ступенів: перший ступінь - початкова школа (1-4 класи), другий ступінь - основна школа (5-9 класи), третій ступінь - старша школа (10-11 класи). А для тих засуджених, хто не має можливості навчатися в школах з денною формою навчання, функціонують вечірні школи ІІ-ІІІ ступеня. Навчально-виховний процес у загальноосвітніх виховних закладах може здійснюватися як за груповою, так і за індивідуальною формами навчання (ст. 13 Закону України "Про загальну середню освіту").

Приймання засуджених до навчального закладу здійснюється на підставі бажання, особистої заяви і наявних документів - свідоцтва про базову, загальну середню освіту або табеля успішності про закінчення відповідного класу, а в разі їх відсутності - на основі атестації, проведеної відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14 червня 2000 р. № 964. Зарахування учнів до відповідних класів проводиться, як правило, до початку навчального року за спільним наказом директора навчального закладу та начальника установи. Так само як і на волі, в УВП навчальний заклад працює за загальними навчальними програмами і робочими планами, посібниками, підручниками. Розклад занять, структура навчального року, режим роботи складаються відповідно до особливостей утримування засуджених в установі. Навчання у випускних класах школи завершується державною підсумковою атестацією.

Час проведення занять у загальноосвітніх закладах визначається у розпорядку дня. На період проходження іспитів, державної підсумкової атестації засуджені звільняються від роботи на строк, передбачений законодавством. Заробітна плата на цей час їм не нараховується, харчування надається безоплатно. Якщо засуджений має звільнитися від відбування покарання, йому дозволяється проходити підсумкову атестацію достроково.

За результатами навчання видається відповідний державний документ (табель, свідоцтво, атестат, довідка) загальноприйнятого зразка.

Низка обов'язків покладається на адміністрацію установи. Вона:

а)  веде облік засуджених, які не мають базової або повної загальної середньої освіти, б) забезпечує умови для проведення навчального процесу, надає та утримує на належному рівні приміщення навчального закладу, забезпечує навчальними посібниками, підручниками та

технічними засобами; в) забезпечує навчальний заклад досвідченими працівниками.

Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація установи створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час (ч. 3 ст. 126 КВК).

Керівництво навчального закладу створює умови і забезпечує навчальний процес відповідно до навчальних планів і програм, затверджених Міністерством освіти і науки, з урахуванням вимог режиму відбування засудженими покарання, упроваджує передові педагогічні технології, забезпечує видачу відповідних документів державного рівня, надає особам, які навчаються, допомогу у підготовці до занять, за зразкову поведінку засуджених-учнів та їх успіхи у навчанні порушує клопотання перед адміністрацією УВП щодо їх заохочення.

Педагогічні працівники навчального закладу надають допомогу адміністрації колонії, можуть входити до складу методично-виховної ради установи та брати участь у соціально-виховній роботі із засудженими (ч. 5 ст. 126 КВК).

Наукові дослідження свідчать про те, що майже 40 % засуджених чоловіків перед учиненням злочину ніде не працювали, або мали тимчасову, випадкову роботу (серед жінок - понад 50 %, серед неповнолітніх не працювали і не вчилися більше 2/3 засуджених). В УВП кожний третій засуджений не має спеціальності. Тому можливість під час відбування покарання навчатися у професійно-технічному навчальному закладі і отримати спеціальність важко переоцінити. З одного боку, постійна робота в колонії дозволяє засудженому допомагати сім'ї, відшкодовувати завдані злочином збитки, з другого - утримувати в колонії себе самого: закон передбачає, що придбавати продукти харчування і предмети першої потреби для переважної більшості засуджених можна лише за гроші, зароблені в колонії (ч. 1 ст. 108 КВК). А для тих осіб, хто не отримує посилок і передач, хто не має родичів, - наявність роботи в колонії є чи не найголовнішим джерелом існування під час відбування покарання.

Відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах, інших нормативно-правових актів у галузі професійно-технічної освіти понад 80 колоній нині мають Навчальні центри та їх філії, в яких на підставі робочих навчальних планів і програм відбувається навчально- виробничий процес. Щорічно в них здобувають професійно-технічну освіту та підвищують свою кваліфікацію понад 9 тисяч засуджених 242

більше ніж за 50 робітничими професіями. ДДУПВП відзначає певні позитивні здобутки в цьому напряму, насамперед, в установах Дніпропетровської, Київської, Луганської, Полтавської, Харківської, Хмельницької та Черкаської областей.

За даними ДДУПВП сьогодні в установах виконання покарань тримається від 15 до 20 тисяч засуджених, переважно молодіжного віку, які до засудження ніде не навчались і не працювали і як наслідок не мають жодної робітничої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані в установах. Разом з тим професійно-технічні навчальні заклади та їх філії діють лише у 85 з 143 установ виконання покарань і можуть забезпечити навчання лише 50 % таких засуджених. Тому першочерговим завданням є розширення мережі професійно- технічних навчальних закладів для задоволення потреб на здобуття професійної освіти усіх бажаючих засуджених.

Навчальний центр виконує декілька функцій: а) здійснює підготовку спеціалістів відповідного профілю, б) організує підвищення кваліфікації за існуючою спеціалізацією, в) виступає як методичний центр, що надає допомогу тим засудженим, які проходять навчання безпосередньо на виробництві УВП.

Більше того, у навчальному центрі за власним бажанням і особистою заявою засуджені можуть обрати спеціальність не лише за профілем виробництва колонії, а й таку, яка користується підвищеним попитом на сучасному ринку праці, що суттєво допоможе їм праце- влаштуватися після звільнення від відбування покарання, прискорить соціальну адаптацію.

Форми навчання можуть бути різними: а) з відривом від виробництва, (коли потрібна певна теоретична підготовка), застосовується переважно у виховних колоніях, б) без відриву від виробництва (безпосередньо в бригаді), існує, як правило, у виправних колоніях. Для набуття більш складних професій або спеціальних навичок має місце індивідуальна форма навчання.

Засуджені, які пройшли повний курс навчання, виробничу практику, мають позитивні підсумкові результати допускаються до державної атестації, за наслідками якої їм присвоюється кваліфікація (категорія) і видається свідоцтво встановленого державного зразка.

Особливо підкреслимо, що бажання засуджених під час перебування в місцях позбавлення волі займатися загальноосвітнім і професійно-технічним навчанням обов'язково заохочується і враховується при визначенні ступеня їх виправлення (ч. 4 ст. 126). Це до-

зволяє враховувати особливості ставлення засуджених до оволодіння певними професіями, забезпечувати принцип безперервності освіти від загальної середньої до професійно-технічної, вживати відповідних заходів щодо організації освіти різних категорій засуджених. Саме за допомогою освіти можна краще й ефективніше допомогти засудженому стати самостійною та самодостатньою особистістю, переосмислити свої життєві цінності і погляди, обрати здоровий спосіб життя.

З цією ж метою новий КВК (ст. 148) для закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього і професійно-технічного навчання дозволив неповнолітніх засуджених, які досягли 18 років, не переводити до виправної колонії, а залишати у виховній колонії до закінчення строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними 22 років.

В усі часи освіта вважалася найвищою цінністю, розглядалася як процес формування духовного світу особистості. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. у № 1090 затверджена Державна програма покращання умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 роки. Одним з основних завдань програми є зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів та сприяння діяльності підприємств Державної кримінально-виконавчої служби.