§ 5. Ознайомлення прокурора з протоколом судового засідання

Важливим процесуальним документом кримінальної справи є протокол судового засідання. В протоколі судового засідання відповідно до ст. 87 КПК фіксується увесь хід судового процесу, дані, одержані в процесі розгляду справи. Це єдиний документ, який свідчить, які дії і в якій послідовності здійснювалися у судовому засіданні. До матеріалів судового слідства, в першу чергу слід віднести протокол судового засідання. Кримінально- процесуальне законодавство чітко визначає відомості, які підлягають обов'язковому відображенню в протоколі судового засідання; встановлює термін його виготовлення і підписання; зобов'язує головуючого у справі забезпечити учасникам процесу можливість ознайомитися з протоколом; передбачає право учасників процесу подати щодо нього свої зауваження; регламентує порядок розгляду цих зауважень. Відомості, які підлягають відображенню у протоколі судового засідання, можна поділити на три основні групи: а) питання, які стосуються додержання процедури судового розгляду; б) питання, відносно дослідження і оцінки доказів; в) питання, щодо рішень, які приймає суд під час засідання.

Недбалість та неточність записів у протоколі з цих питань створюють підстави для подання зауважень на такі протоколи учасниками судового процесу

Протокол судового засідання - це процесуальна форма, в якій повинен точно фіксуватися весь хід судового процесу. Не може бути фактів, коли показання осіб, які допитуються в суді, заяви учасників процесу записувались би скорочено, неточно або довільно.

Протокол судового засідання в суді першої інстанції веде секретар судового засідання, який відповідає за його оформлення. Разом з тим слід зазначити, що головуючий у судовому засіданні несе особисту відповідальність за повноту, точність, якість і своєчасне виготовлення цього процесуального документа. У статті 871 КПК зазначається, що протокол судового засідання повинен бути виготовлений не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгляду справи. Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються учасники судового засідання. Це означає, що державному обвинувачу необхідно підтримувати зв'язок із судом, щоб своєчасно з ним ознайомитися. Закон (ст. 88 КПК) встановлює для прокурора, а також для учасників судового розгляду, які заявили клопотання про ознайомлення з протоколом, три доби з моменту одержання повідомлення про його виготовлення для ознайомлення з протоколом. Таким чином, прокурор має необхідний час для того, щоб ознайомитися з протоколом. Його обов'язок ґрунтується на вимогах Закону "Про прокуратуру", ст. 25 КПК про те, що прокурор зобов'язаний 162 своєчасно вжити передбачених законом заходів щодо усунення порушень закону.

На які питання повинен звертати увагу прокурор при ознайомленні з протоколом судового засідання? Перш за все на те, чи знайшли своє закріплення в протоколі відомості, які в обов'язковому порядку повинні фіксуватися згідно зі ст. 87 КПК. У протоколі зазначається місце та час початку і закінчення судового засідання, назва і склад суду, яка справа розглядалась, дані про особу підсудного, про час одержання ним копії обвинувального висновку, а також про роз'яснення підсудному та іншим учасникам процесу їх прав та обов'язків. У протоколі також вказуються відомості про осіб, які беруть участь у справі, в тому числі із зазначенням прізвищ та ініціалів судді, секретаря, обвинувача, захисника, підсудного, потерпілого та інших викликаних до суду осіб.

В обов'язковому порядку вказується запобіжний захід, застосований до підсудного на момент розгляду кримінальної справи. Дії суду від відкриття до закриття викладаються у тій послідовності, в якій вони мали місце насправді.

Крім цього, в протоколі зазначаються усі заяви, заперечення, клопотання учасників процесу, а також докладний зміст записаних від першої особи показань підсудного, потерпілого, свідків, пояснень спеціалістів, відповідей експерта на усні запитання.

У протоколі позначаються основний зміст ухвал і постанов, які виносить суд до видалення до нарадчої кімнати. Якщо ці рішення приймаються в нарадчій кімнаті, то в протоколі вказується час видалення суду і повернення його до залу судового засідання, факт проголошення процесуального документа і приєднання його до матеріалів кримінальної справи.

Враховуючи, що для забезпечення прав осіб, які беруть участь у справі, важливе значення має роз'яснення кожному із них наданих законом прав, це повинно знайти відображення в протоколі: кому, ким, які права були роз'яснені. На ці обставини прокурор при ознайомленні з протоколом також повинен звертати увагу.

Показання осіб, які допитуються в суді, повинні бути викладені максимально докладно, з фіксацією питань, що ставилися, і одержанням відповідей, оскільки з'ясовані під час допиту фактичні обставини є доказами, на підставі яких суд постановляє

вирок. Якщо судом проводились огляд місця подій, речових доказів, оголошення документів, пред'явлення для впізнавання та інші слідчі дії - це обов'язково детально заноситься до протоколу.

У протоколі фіксуються послідовність і короткий зміст судових дебатів; з цих записів має бути зрозумілою позиція кожного учасника дебатів у кримінальній справі.

Факт проголошення вироку, порядок і строки його оскарження в апеляційному порядку також зазначаються у протоколі судового засідання.

Якщо судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів (ст. 87і КПК), про це вказується у протоколі судового засідання. При цьому зазначається технічна характеристика звукозаписувального технічного засобу та носіїв інформації. Аудіокасета або інші носії інформації, на яких зафіксовано судовий процес, зберігаються у справі.

Правовим засобом реагування прокурора на недоліки протоколу судового засідання є принесення письмового зауваження.

Згідно із законом (ст. 88і КПК) зауваження щодо протоколу судового засідання мають право подати учасники судового розгляду, вказавши на його неправильність чи неповноту. Головуючий розглядає зауваження на протокол і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність. При незгоді головуючого із зауваженнями вони виносяться на розгляд судового засідання. Про час розгляду зауважень повідомляються всі учасники судового розгляду, але їх нез'явлення не перешкоджає цьому розгляду. У судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які подали зауваження, думки інших учасників судового розгляду; за необхідності відтворюється технічний запис процесу, якщо він здійснювався; опитуються особи щодо змісту показань яких подані зауваження. Суддя - постановою, суд - ухвалою за наявності для того підстав задовольняють чи відхиляють зауваження.

Зауваження на протокол, постанова чи ухвала про їх розгляд приєднуються до справи. Зауваження на протокол, подані з порушенням строків, постановою головуючого залишаються без розгляду і приєднуються до справи.

Якщо прокурор не згоден з постановою чи ухвалою суду, який відхилив зауваження на протокол судового засідання, він 164 може на підставі ст. 347 КПК зробити окреме подання. Строк подачі такого акта реагування - 15 діб з моменту проголошення вироку.

Таким чином, правовим засобом реагування прокурора на порушення закону при оформленні протоколу судового засідання є зауваження прокурора на протокол, а також окреме подання. Як свідчить практика, прокурори майже не подають своїх зауважень на протоколи судових засідань. Таке положення пояснюється формальним їх підходом до ознайомлення з цим важливим процесуальним документом суду, на підставі якого апеляційна та касаційна інстанції дають оцінку законності та обґрунтованості судових рішень. Про ознайомлення державного обвинувача з протоколом судового засідання обов'язково складається довідка (додаток № 8).

Пленум Верховного Суду України в Постанові від 25 грудня 1985 року № 11 "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ" із змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 р. № 3 та від 3 грудня 1997 р. № 12, звертає увагу суддів на суворе додержання вимог статей 87, 88 КПК України. При цьому Пленум рекомендує апеляційним інстанціям при розгляді справ ретельно перевіряти додержання вимог кримінально-процесуального законодавства, не залишати без реагування жодного випадку таких порушень (пункти 21, 22).