Висновки до розділу 1
- Шахрайство являє собою своєрідну "інтелектуальну" злочинна діяльність. Здійснення такої діяльності, передбачає, що шахрай у своїй свідомості розробляє схеми проведення шахрайської операції, обирає організаційні та технічні заходи, спрямовані на забезпечення можливостей її практичної реалізації. Встановлено такі розумові завдання, що вирішуються шахраями та спрямовані на визначення: а) предмета посягання; б) кола осіб, які зацікавлені в одержанні майнової вигоди; в) механізму впливу на потерпілого; г) місця, часу, обстановки вчинення шахрайських дій.
- Досліджено психологічний аспект вчинення шахрайства. У злочинному механізмі для досягнення мети шахраї намагаються використовувати різні рівні психологічного впливу. Проаналізовано такі види психологічного впливу, що застосовуються при шахрайстві: 1) інформування (передача інформації); 2) переконання (вплив на контрагента з метою змінити позиції або поведінку); 3) навіювання (вплив, пов¢язаний зі зниженням свідомості й критичності до одержуваної інформації).
- Розглянуто зміст обману та визначено його прояви. Проаналізовано форми обману. Підкреслимо, що шахрайство може містити в собі прості акти поведінки або складатися з декількох актів (шахрайство у формі простих дій; шахрайство у формі складних дій).
- Проведено ґрунтовний аналіз різних видів шахрайства (як традиційних, так і нетрадиційних). Звернено увагу на появу достатньо нових видів шахрайства: шахрайство на ринку цінних паперів, шахрайство у сфері вексельних відносин, шахрайство у сфері обігу житла, шахрайство у сфері житлового будівництва, шахрайство у сфері страхових послуг, шахрайство у сфері підприємницької діяльності, шахрайство у сфері працевлаштування, інвестиційне шахрайство, інтернет-шахрайство.