На жаль, багаторічна практика застосування в Україні санкцій кримінально-правових норм дозволила виявити чимало правових недоліків, зумовлених відсутністю єдиного підходу до обґрунтування та законодавчого закріплення. У більшості випадків встановлення санкцій здійснюється без належної аргументації та вагомих доказів. Ймовірно, основна причина невиваженості кримінально-правової політики щодо покарання - відсутність якого-небудь загальновизнаного наукового підходу до встановлення покарання. У світовій практиці поки що не створено теорії санкцій, яка могла б дати конкретні рекомендації законодавцям,  що є актуальним й сьогодні.

 Передусім з проведеного аналізу вбачається, що в КК більшості зарубіжних держав нижня межа санкції за вчинення "простого" зґвалтування є нижчою, ніж в КК України, а верхня межа - вищою. Межі санкції чинної редакції ч.1 ст. 152 КК України не дають суду можливості врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання. У більшості зарубіжних держав "просте" зґвалтування є тяжким злочином. Натомість, відповідно до ч.3 ст.12 КК України, зґвалтування, передбачене ч.1 ст. 152 КК України, є злочином середньої тяжкості. Збільшення верхньої межі санкції до 7 років позбавлення волі дозволить розглядати цей злочин як тяжкий, що буде відповідати світовим тенденціям. Вважаємо за необхідне запропонувати розширити межі санкції ч. 1 ст. 152 КК України, виклавши наступним чином: "…карається позбавленням волі на строк від двох до семи  років".

 Дійшли висновку, що санкції ч.2 ст. 152, ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 152 КК України відповідають тяжкості та суспільній небезпечності вчиненого.

 У окремих КК зарубіжних держав значна увага приділена караності за вчинення зґвалтування щодо неповнолітніх осіб. КК містять кілька статей, що передбачають додаткові обтяжуючі обставини вчинення такого злочину щодо зазначених осіб. Караність діянь, вчинених щодо неповнолітніх, диференціюється залежно від наявності тієї чи іншої кваліфікуючої ознаки. Такий підхід, на наш думку, є виправданим.

 У окремих КК зарубіжних держав передбачено специфічні види звільнення від кримінальної відповідальності та спеціальні умови пом'якшення покарання за зґвалтування. У США специфічним різновидом примусових заходів медичного характеру та примусового лікування є заходи безпеки, що застосовуються до сексуально небезпечних осіб. Крім того, щодо сексуальних злочинців у США застосовують такий вид громадських обмежень як інформування населення про злочинців. Вважаємо, що такий досвід боротьби з сексуальними злочинами є неприйнятним для України.