Цивільне
Дисертацій, Курсових: 2875Галузі права
ВИСНОВКИ
- У зв'язку з якісними і кількісними змінами, що здійснилися в сучасній злочинності, необхідне суттєве покращення рівня підготовки слідчих, яке б відповідало потребам слідчої практики. В основі прогнозування необхідних реформ у криміналістичній підготовці слідчих повинен бути аналіз тенденцій розвитку практики.
- Відповідно результатам проведеного дослідження - одним з основних недоліків криміналістичної підготовки слідчих є низький рівень освоєння практичних навичок. Дане положення вимагає істотного поліпшення форм і методів, що дозволяють прищеплювати і розвивати практичні навички. З урахуванням даного висновку в роботі вивчені і запропоновані найбільш оптимальні форми і методи проведення криміналістичної підготовки слідчих, що орієнтовані на прищеплювання і розвиток криміналістичних умінь і навичок.
- Викладання курсу криміналістики в рамках підготовки фахівців не може бути єдиним і універсальним для усіх. Зміст курсу повинен відображувати чітку професійну орієнтацію.
- При формуванні змісту криміналістичної підготовки повинні враховуватися особливості розвитку тих якостей і здібностей, що необхідні в практичній діяльності фахівця, у даному випадку - слідчого, що вимагає внесення певних коректив у зміст, форми і методи здійснення криміналістичної підготовки.
- У зв'язку з провідним значенням криміналістики в підготовці слідчих, у роботі визначені криміналістичні вимоги до добору слухачів (як до попереднього добору, так і в процесі навчання), розроблений комплекс заходів для оптимального проведення криміналістичного навчання і наступних форм підвищення кваліфікації фахівців.
- Зміст і ціль оптимізації криміналістичної підготовки слідчих полягає у доборі та реалізації засобів і методів удосконалення підготовки на базі досягнень науки в рамках наявних матеріально-фінансових і кадрових ресурсів.
- Удосконалення криміналістичної підготовки може бути забезпечено тільки за рахунок взаємозв'язку і взаєморозвитку чотирьох компонентів - змісту навчання, засобів і методів навчання, слухачів і викладачів. Рішення проблем однієї зі складових не може гарантувати поліпшення підготовки в цілому.
- Основні організаційні форми підготовки і підвищення кваліфікації слідчих (добір, навчання, перепідготовка, підвищення кваліфікації, службова підготовка) повинні забезпечувати безперервність підготовки і також вимагають удосконалення в зв'язку із наявними недоліками.
- На основі дослідження потреби у визначених криміналістичних знаннях, уміннях, навичках і якостях фахівця в практичній діяльності слідчого в роботі запропонована структура компонентів криміналістичної підготовки, де визначені і виділені основні криміналістичні знання, уміння, навички і якості слідчого. Запропонована структура дозволяє установити функції кожного з цих елементів у системі підготовки фахівця.
- З урахуванням психолого-педагогічних особливостей прищеплювання і розвитку відзначених криміналістичних знань, умінь, навичок і якостей у ході здійснення криміналістичної підготовки слідчого, запропонована система рівнів складності (пізнавальних рівнів), що дозволяє чітко установити: чому та в якому обсязі необхідно навчати на визначеній стадії криміналістичного навчання.
- У зв'язку з потребами сучасної слідчої практики обумовлених нею якостей і здібностей фахівця, потрібне створення іншого, відмінного від загальновузівського, Державного освітнього стандарту підготовки слідчих, який повинен розглядати криміналістику в якості одного з найбільш істотних компонентів. Зміст стандарту повинен чітко й однозначно відповідати на наступні запитання: якими якостями особистості має володіти фахівець даної кваліфікації; що він повинен знати, вміти і якими навичками володіти, на якому рівні вони мають знаходитися; за рахунок чого (наприклад, яких форм і методів підготовки) може бути вирішена дана задача.
- Дослідженням визначено, що існують принципові можливості і потреба удосконалення криміналістичної підготовки слідчих із застосуванням сучасних інформаційних технологій (як під час навчання, так і в наступних формах підвищення кваліфікації). У зв'язку з цим відзначено, що мова повинна йти не про заміну традиційних способів навчання, а про їхнє доповнення новими технічними засобами, інформаційними технологіями з урахуванням змісту криміналістики і специфіки підготовки слідчих. Відповідно до цієї задачі досліджені групи проблем, що пов'язані з застосуванням інформаційних технологій у криміналістичному навчанні, та запропоновані найбільш доцільні форми і методи застосування інформаційних технологій на визначених етапах криміналістичного навчання.
- Обґрунтовано твердження про те, що якість криміналістичної підготовки слідчих визначається не тільки якістю і змістом криміналістичної підготовки на конкретному етапі, але й системним дослідженням і використанням результатів вивчення практичного досвіду в проведенні криміналістичної підготовки. З метою постійного удосконалення криміналістичної підготовки слідчих, зокрема кваліфікації, професійної майстерності і досвіду викладацького складу, виділені джерела придбання зазначеного досвіду, запропонований перелік найбільш ефективних форм організації процесу дослідження й узагальнення передового і негативного досвіду криміналістичної підготовки, проаналізовані особливості застосування цих форм відповідно до змісту й особливостями криміналістичної підготовки.
- Напрямки і форми удосконалення підготовки слідчих, як і будь-яких інших фахівців, можуть бути зображені в ідеальному (що варто було б зробити, якби не існувало ніяких обмежень) і реальному (з урахуванням наявних можливостей) варіанті. У дисертації основні положення і рекомендації сформульовані з урахуванням другого варіанту: що можна і необхідно реалізувати в умовах недостатності матеріально-технічного, фінансового, кадрового та іншого видів забезпечення процесу навчання. В цьому варіанті основним фактором удосконалення підготовки кадрів є всі форми стимулювання праці викладачів і навчання слухачів.
