Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

ВИСНОВКИ

 

Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі висновки.

Основні ознаки демократичної правової держави у концентрованому вигляді виражені у праві брати участь в управлінні державними справами, яке закріплене на найвищому - конституційному - рівні (ч. 1 ст. 38 Конституції України), що свідчить про його виняткову значущість та підвищену стабільність. Адресатами цього суб`єктивного права є тільки громадяни України.

Право участі в управлінні державними справами розвиває та поглиблює положення Конституції України про народовладдя, що має відправний, узагальнений характер. Воно є комплексним і об`єднує майже всі інші політичні права і свободи - право громадян брати участь у всеукраїнському референдумі, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади, рівне право доступу до державної служби, право на звернення, а також право брати участь у відправленні правосуддя. Конституційні норми про участь в управлінні в основному закріплені у ІІ розділі Конституції України (ст. 36 - 40), конкретизуються в поточному конституційному законодавстві.

Участь громадян України в управлінні державними справами - це активна, публічна, добровільна, цілеспрямована, законна діяльність громадян України у сфері здійснення державної влади, що гарантована закріпленням у Конституції України відповідного суб'єктивного права, і яка має на меті формування та контроль за діяльністю державних органів усіх гілок державної влади, вплив на прийняття, виконання та контроль за реалізацією державних рішень для втілення громадянами своїх суспільно значущих інтересів і забезпечення нормального функціонування, стабільного розвитку та соціального порядку в державі. Юридично участь громадян в управлінні державними справами є їх правом, але з точки зору політики і моралі - деякою мірою і обов`язком.

Україна досягла певного рівня відповідності законодавства щодо політичної участі громадян в управлінні державними справами міжнародним стандартам. Але це лише початок шляху, необхідне подальше його вдосконалення і втілення у суспільно-політичне життя. При цьому доцільно користуватися як міжнародними загальновизнаними актами з прав людини у політичній сфері, так і вивчати, а деколи й виважено запозичувати позитивний конституційно-правовий досвід інших демократичних країн, особливо з подібними політико-правовими умовами державотворення.

Конституційно-правовий механізм реалізації права громадян брати участь в управлінні державними справами необхідно розглядати у двох площинах: а) як сукупність нормативних та інституційних елементів (статичний аспект); б) як процес, тобто сукупність конкретних форм його здійснення у фактичній діяльності громадян України (динамічний аспект).

Реалізація права громадян України брати участь в управлінні державними справами - це процес (а зрештою, і результат) втілення конституційно-правових норм про зазначене право у практичну діяльність. Конституційно-правовий механізм реалізації права громадян України на участь в управлінні державними справами - це система конституційно-правових засобів нормативного (матеріального і процесуально-процедурного) й інституційного характеру, що забезпечує здійснення цього права громадян у сфері політичних правовідносин.

Є необхідність створити Український центр навчання виборчим технологіям при Центральній виборчій комісії або при одному з провідних юридичних навчальних закладів України, завданням якого стала б науково-дослідна робота із вдосконалення конституційного законодавства, що стосується участі громадян в управлінні, а також навчання фахівців для проведення виборчих кампаній на належному професійному рівні.

Право брати участь в управлінні державними справами не є абсолютним і необмеженим, його межі встановлюються у конституційному законодавстві. Показниками (критеріями) ефективності механізму реалізації права громадян на участь в управлінні є політична злагода у суспільстві, вдосконалення методів державного управління, зміцнення державної влади, розвиток демократичних традицій участі громадян в управлінні державними справами.

У сукупності форм участі громадян України в управлінні державними справами можна визначити такі їх види: 1) за суб'єктним складом (організаційні форми участі в управлінні): індивідуальна і колективна; 2) за процесуальною ознакою: ініціативні та процедурно-правові; 3) за механізмом реалізації: конкретні форми участі громадян України в управлінні державними справами, які втілюються через правомочності політичного характеру, що входять до складу цього комплексного узагальнюючого суб'єктивного права. До них відносяться:

- участь громадян України в управлінні державними справами під час виборів та референдумів, яка не обмежується лише голосуванням, оскільки конституційним законодавством України передбачена ціла низка форм участі громадян у виборчому та референдумному процесах на різних їх стадіях;

- при реалізації рівного права доступу громадян України до державної служби конкурсний відбір є найбільш об'єктивною процедурою, яка усуває можливість заняття відповідальних посад нефахівцями, забезпечує високий професіоналізм, демократичність і результативність управління;

- звернення громадян, залежно від їх предмета, можна умовно поділити на звернення: а) зі суспільно значущих, публічних питань; б) з особистих питань. З точки зору участі громадян в управлінні державними справами, вирішальними є звернення, що мають суспільне значення чи принаймні претендують на таке. Право громадян на звернення може бути реалізоване тільки в ініціативному порядку, його реалізація передбачає прояв особистої зацікавленості громадян при вирішенні питань державницького характеру. У деяких конституціях європейських держав встановлено, що з колективними петиціями можуть звертатися тільки "законно створені організації" або їх "установчі органи" (Австрія, Бельгія, Румунія тощо). Законодавство України не висуває такої вимоги, тому невизначеною залишається процедура складання і підписання колективних письмових звернень. Для того, щоб забезпечити її результативність, пропонується на законодавчому рівні закріпити вимоги до колективного звернення;

- у реалізації норми щодо участі народу у здійсненні правосуддя через народних засідателів та присяжних, яка введена в Україні з метою демократизації судочинства, виникло чимало труднощів. Викликає сумнів конституційна обґрунтованість положень Закону "Про судоустрій України" щодо обов'язку громадян брати участь у відправленні правосуддя як народних засідателів і присяжних, оскільки в Основному Законі України цей конституційний обов`язок не закріплений. Така участь є суб'єктивним правом, яке громадяни можуть реалізувати за власним бажанням, з урахуванням досвіду, вільного часу, зацікавленості у питаннях здійснення правосуддя.

Конституційно-правові гарантії права громадян України на участь в управлінні державними справами - це система найважливіших приписів, закріплених у Конституції України та конституційному законодавстві, що забезпечують практичну реалізацію закладених у ньому правомочностей. Вона має комплексний характер і виявляється в чотирьох взаємопов`язаних рівнях гарантування: 1) загальні конституційні гарантії всіх прав та свобод людини і громадянина, що поширюються й на право участі в управлінні державними справами; 2) окремі (особливі) конституційні гарантії групи політичних прав і свобод, основоположним серед яких є право на участь в управлінні державними справами; 3) спеціальні гарантії права брати участь в управлінні державними справами; 4) специфічні гарантії прав, які входять до комплексного права політичної участі.

Категорії "гарантії" та "механізм реалізації" права громадян брати участь в управлінні державними справами перебувають у діалектичному взаємозв`язку. Наявність конституційних політичних прав, які включає до свого складу право громадян України на участь в управлінні державними справами (право на об`єднання, звернення, участь у референдумі, виборчі права, рівне право доступу до державної служби), з одного боку, є гарантією здійснення цього об`єднуючого політичного права, а з іншого - це правомочності, які входять у комплексне право політичної участі, а тому виступають формами його реалізації. У свою чергу, конституційний механізм реалізації цього суб`єктивного права є запорукою його реальності, а отже, конституційно-правовою гарантією його здійснення.

Для практичної реалізації права громадян України на участь в управлінні державними справами важливо не тільки записати його в Конституції, підкріпити системою реальних конституційно-правових гарантій, але й сприяти тому, щоб громадяни засвоїли цю норму. У зв`язку з цим необхідна розробка і видання навчальної, просвітницької й наукової літератури у вигляді підручників і монографій, брошур, навчальних посібників, таких як: "Пам'ятка виборцю", "Звернення громадян: правила і процедури", "Об'єднання громадян: перелік і напрямки діяльності", "Передвиборна агітація: погляд зсередини", "Кандидат і його команда", "У допомогу офіційному спостерігачу: питання і відповіді", "Фінансування виборів: право і практика", "Юридична відповідальність за порушення законодавства про вибори і референдуми України" та ін.

На реалізацію прав та свобод людини і громадянина можуть впливати як позитивні, так і негативні фактори, але лише позитивні чинники можуть служити гарантіями їх реалізації. Для нормального функціонування інституту політичної участі громадян в Україні не створене поки що належне соціальне середовище. Через це багато форм участі в управлінні державними справами у теперішній час не використовуються належним чином. Тому в ході демократичних перетворень необхідно наповнити перераховані в Конституції України політичні й інші права життєвим змістом.