За результатами застосування соціологічних, статистичних методів і методик економіко-правового аналізу стану економічної безпеки та однієї із її основних загроз "тіньової" економіки, системного аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, присвяченої питанням організації боротьби з економічною злочинністю, можна зробити наступні висновки:

1. У наукових працях і розробках, проектах державних програм є пропозиції щодо створення правової та інформаційної інфраструктури, визначаються умови, критерії і показники організаційних форм і механізму захисту національної економіки від різноманітних загроз, але основним недоліком усіх попередніх підходів є відсутність комплексного аналізу економічної безпеки з урахуванням системи національних інтересів.

2. "Тіньова" економіка негативно впливає не тільки на основні складові економічної безпеки, але й на загальний стан криміналізації суспільства.

3. Криміналізація економічної діяльності є результатом деформації не тільки в економічних відносинах, але й у свідомості людей. Тому стан і тенденції розвитку небезпеки для держави у сфері її економічної діяльності вимагають адекватних та узгоджених заходів з боку усіх гілок влади.

4. Виникла необхідність термінової розробки і прийняття державної стратегії економічної безпеки України як правової основи механізму управління, що дасть можливість у комплексі з іншими правовими актами створити дієвий правовий і політичний захист економічного суверенітету держави.

5. Організовані форми економічної злочинності ґрунтуються винятково на фінансовій основі і являють собою соціально-економічний процес отримання доходів протиправним шляхом.

6. Специфіка сучасних економічних злочинів полягає не тільки у накопиченні кримінального капіталу, але й у тому, що економіці держави завдається значний економічний збиток, що виражається як у прямому зменшенні фонду матеріальних цінностей, так і в порушенні функціонування окремих галузей господарювання чи реалізації соціально-економічних програм, що є як економічною, так і політичною загрозою для державності.

7. У сучасних умовах переходу до ринкової економіки зміст економічної злочинності віддзеркалює негативні процеси в економіці, що вимагає термінового державного втручання із залученням всього арсеналу сил і засобів, особливо правоохоронних органів.

8. Економічна злочинність швидко адаптується до нових умов функціонування економіки та досить часто негативно впливає на їх формування, маючи міжрегіональні та транснаціональні зв'язки, використовуючи досвід закордонних злочинних формувань. Заходи протидії економічній злочинності постійно відстають за часом, що робить хронічними проблеми боротьби з нею.

9. Пріоритетними заходами протистояння економічній злочинності повинні стати узгоджені заходи різних органів держави щодо визначення та усунення причин і умов відтворення злочинності та дії правоохоронної системи щодо нейтралізації криміногенних проявів. Особлива роль відводиться правоохоронним органам щодо посилення боротьби з економічною злочинністю на усіх рівнях її прояву.