Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

2.2. Економічна злочинність як фактор негативного впливу на розвиток держави

Сторінки матеріалу:

Економічна злочинність стає все більш проблемним, загрозливим явищем для України як для самостійної, незалежної та молодої суверенної держави. Існуючі довгий час недосконалі економічні відносини використовуються злочинцями для паразитування на тілі суспільства, забезпечення значних власних матеріальних надходжень за рахунок несплати податків, корупції, шахрайства з фінансовими ресурсами, легалізації шляхом "відмивання" грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, заняття забороненими видами господарської діяльності, безпосередніх зазіхань на усі форми власності та вчинення інших злочинів економічної спрямованості [324]. Безумовно, що подібні діяння не повинні і не залишаються без належного реагування з боку держави, вони зобов'язують її правоохоронні органи вести безкомпромісну боротьбу з ними.

У світовій практиці економічна злочинність розглядається як вид протиправної діяльності, суттю якої є процес оберту капіталу, набутого протиправними методами, в легальних і нелегальних сферах суспільного життя, супроводжуваний залученням у нього значної кількості населення. При цьому вона здійснює негативний вплив на соціальне, економічне та політичне життя суспільства [336, 9].

Криза фінансів мікрорівня, високий податковий тиск, недоліки фінансового контролю практично позбавили більшість підприємств здатності доведення самостійних відтворювальних процесів [335]. Частину підприємств це спонукало до корумпованого зрощування із владними структурами для одержання різних пільг, преференцій чи послаблень у дотриманні нормативно-правових вимог, що призвело до обтяження державної політики тиском кланових інтересів, суттєво зменшило її дієвість щодо усунення зазначених процесів. Інша частина підприємств під тиском обставин перемістилась до тіньової економіки, перетворившись на потенційних політичних антагоністів держави, що, в свою чергу, також негативно відбилось на дієздатності держави [288].

Ухилення від оподаткування є проблемним не тільки для України. Як висловився Міністр фінансів Баварії Ервін Губер, у Німеччині спроби ухилитися від сплати податків проявляються сильніше, ніж інстинкт до розмноження. Це в той час, коли Німеччина - країна законів, а німці народ законослухняний. Німецький вчений Клаус Коттке довів, що "брудні" гроші, які з'являються в результаті ухилення від податків і кримінальної діяльності, існуватимуть завжди, але завжди з ними буде вестись боротьба. Зростаюча тенденція до ухилення від сплати податків проявляється як у національному, так і в міжнародному масштабі. "Брудні" гроші все більшою мірою мають своїм джерелом приховування доходів від оподаткування. У податковому відношенні вони уже давно живуть за своїми власними законами [122, 1-15].

У світлі зазначеного особливого значення набуває консолідація інтересів найбільш впливових суб'єктів управління в сфері економіки шляхом розподілу вигід, які одержано внаслідок економічної діяльності. У разі подальшої деформації системи управління держава може опинитися під впливом групових інтересів, що призведе до деструктивних наслідків, зробить недієвою державну систему боротьби з економічною злочинністю [289].

Антисоціальне співтовариство, яке сформувалося, його вищі ієрархічні прошарки сьогодні являють не окремі злочинні елементи, а організовані злочинні угруповання, що дозволяє визнати існування організованої злочинності як вищої стадії організованого кримінального середовища. Дослідження розвитку економічної злочинності показало, що вищі ешалони кримінального середовища, його лідери для ефективної реалізації прийнятих на себе функцій повинні були закріплятись та обростати корисними зв'язками з державним апаратом, передусім із співробітниками правоохоронних органів, різних міністерств і відомств, чиновниками, які здійснюють контролюючі та розподільчі функції.

Саме туди спрямовувались зусилля для того, щоб встановити надійні контакти з функціонерами в бюрократичній ієрархії. З часом на взаємовигідних умовах став складатись альянс галузевих і регіональних функціонерів економічної мафії і корумпованої бюрократії, які спільними зусиллями розпочали формувати структуру і тенденції розвитку тіньової економіки [12]. Розпочалась активна розробка нових схем отримання надприбутків протиправним шляхом. Як результат, сьогодні практика констатує появу нових напрямів злочинної активності: монополізацію найбільш дохідних її видів, територіальну експансію і, перш за все, з виходом за кордон та встановлення міжнародних злочинних зв'язків. Із аналізу практики боротьби з організованою злочинністю у сфері економічних відносин видно, що остання ґрунтується виключно на економіці і являє собою соціально-економічний процес отримання надприбутків протиправним шляхом. Головна мета діяльності злочинних формувань та їх лідерів, втягнутих у цей процес, - отримання надприбутків, нажива будь-якою ціною [79].

Посилення дієвості держави засобом впливу корпоративних інтересів певних економічних груп може призвести до загострення конфлікту інтересів і суттєвого викривлення легальних, правових та управлінських процедур в економічній сфері. За умов, коли прибуткове функціонування більшості підприємств у легальній економіці практично унеможливлене, існує цілком реальна загроза того, що органи державної влади, виконуючи свої обов'язки, а часто будучи корумпованими за певні матеріальні стимули, можуть сприяти усуненню небажаних підприємств з ринку шляхом форсування виконання ними вимог чинного законодавства. Така своєрідна "легальна" дискримінація негативно впливає на авторитет держави, формує антагоністичні суперечності між органами влади, особливо місцевими, та суб'єктами господарювання, знижуючи ефективність державної політики та негативно впливаючи на економічну безпеку держави.

Вивчення світової практики боротьби з економічною злочинністю показало, що і в розвинених країнах є певна загроза державності з боку економічної злочинності. Наприклад, ФБР, визначаючи ознаки, які є типовими для організованих кримінальних угруповань у США, наголошує на тому, що вони намагаються впливати на уряд, політичні та підприємницькі структури, використовуючи корупцію, хабарництво, а також легальні засоби, а їх головною метою є економічний зиск, який вони отримують не тільки такими протиправними шляхами, як вимагання, наркобізнес, азартні ігри, шахрайство з кредитами, але й через відмивання незаконно отриманих грошей та інвестування у легальне підприємництво [290].

Аналіз ситуації, що склалась в Україні, та прогнозування її розвитку свідчать, що послаблення боротьби з економічною злочинністю в сучасних умовах може призвести до таких негативних наслідків: суттєвого утруднення проведення економічних і соціальних реформ в Україні та їх підриву; підвищення імовірності політичної дестабілізації в Україні; перетворення України на кримінально-кланову або тоталітарну державу; кооперування української організованої злочинності з мафіозними угрупованнями країн близького та далекого зарубіжжя; інвестиційної ізоляції України на міжнародному рівні [273].

Дослідженням встановлено, що економічну злочинність доцільно розглядати як вид сучасної злочинності, який, на відміну від традиційної, є масовим видом кримінального ураження економіки, завдає їй суттєвої шкоди та є загрозою розвитку держави. Аналіз даних стану боротьби з економічною злочинністю та окремими її видами за 1990-2000 роки свідчить про стійку тенденцію росту та збільшення завданих збитків [21, 59].

За статистичними даними, працівниками податкової міліції протягом                 2002 року у сфері оподаткування виявлено понад 9,7 тис. злочинів, у тому числі             4 562 тяжких, а також 656 - пов'язаних з відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом. За участю працівників податкової міліції до бюджету донараховано понад 4,3 млрд. грн. [456], крім того, припинено діяльність               145 "підпільних" цехів та складів, у яких виготовлялася та зберігалася фальсифікована лікеро-горілчана продукція. Вилучено "товару" на загальну суму майже 47 млн. гривень [455].

Що стосується діяльності міліції, то міністр внутрішніх справ України зазначив, що економічні злочини завдають країні великої матеріальної шкоди, підривають матеріальне благополуччя громадян. Тільки по закінчених кримінальних справах державі завдано збитки на 620 млн. грн. У сфері економіки в 2002 році працівниками державної служби по боротьбі з економічною злочинністю та підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю МВС України виявлено 31,5 тис. злочинів, більшість на пріоритетних напрямах економіки. Понад 70 % з виявлених кваліфіковано як тяжкі та особливо тяжкі. Задокументовано понад 400 економічних злочинів, збитки по кожному з них дорівнюють мільйон гривень [455].

У полі зору правоохоронців знаходились посягання на бюджетну систему України, боротьба з так званими новими злочинами, відповідальність за які ще донедавна не була навіть обумовлена законодавством - порушеннями порядку здійснення операцій з металобрухтом, злочинами у сфері високих технологій та інтелектуальної власності. За останні три роки особливого загострення набула проблема боротьби з відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом. Це зумовлено передусім жорсткими умовами реформування дохідної частини бюджету, а також підвищенням вимог до прозорості і зміцнення фінансово-кредитної системи шляхом збільшення її капіталів з боку Світового банку, Ради Європи та інших організацій. МВС виявлено понад 350 злочинів даної категорії.

Голова СБУ, підводячи підсумки за 2002 рік, також відмітив зростання рівня економічних злочинів, за його словами, підрозділами СБУ порушено тисячу кримінальних справ, з яких 593 направлено з обвинуваченими висновками до прокуратури і суду. Сумарний економічний ефект діяльності СБУ за 2002 рік він оцінив у 726,6 млн. грн. [280]. Незважаючи на проведену роботу, коло діяльності правоохоронців щодо супроводження негативних процесів в економіці має розширюватися, адже сума встановлених по кримінальних справах збитків далека від реальних, що завдаються державі. Досліджуючи економічну злочинність, С.С. Чернявський найбільш криміналізованою визнає банківську систему. Він розглядає її як масштабну криміналізовану ланку економіки, зону особливої складності стосовно контролю з боку правоохоронних органів, тому що за         1996-2000 рр. у банківській системі збитки від економічних злочинів склали понад 70 % усіх збитків від економічної злочинності в державі [352].

Перед тим як перейти до розгляду поняття злочинності у сфері економічних відносин або економічної злочинності, висвітлимо деякі положення політики в сфері боротьби з економічною злочинністю. Усі заходи, що сприяють ліквідації злочинності в економіці, можна умовно віднести до загальних заходів боротьби зі злочинністю. Однак не варто чекати, коли в результаті їх застосування злочинність буде повністю ліквідовано, - держава й суспільство чекати не можуть.

Практика показує, що при концентрації зусиль держави на координацію боротьби зі злочинністю досягаються позитивні результати. Наприклад, при проведенні скоординованої роботи в Киргизії у 1999 році кількість правопорушень у сфері економіки скоротилася у 3 рази [267].