Глава 7. Договір довічного утримання (догляду) і спадковий договір у нотаріальній практиці (у контексті вирішення проблем, які нині існують у нотаріаті)

1.    Однакові суб'єкти договорів, які навіть позначаються однаковими термінами: набувач і відчужувач. Так, відчужувачами можуть стати фізичні особи і подружжя, а набувачами як фізичні особи, так і юридичні.

2.    Однакові об'єкти договорів: майно проти зобов'язання виконати умови договору.

А) Якщо у договорі довічного утримання майно конкретизоване як житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, то у спадковому договорі такої конкретизації немає, а майно позначене формально - "майно відчужувача". Отже, у такій ситуації майно, належне відчужувану, переходить у власність набувача.

Б) Зобов'язання відчужувача за договором довічного утримання знов-таки більш конкретизоване, оскільки воно стосується забезпечення відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Водночас у загальній формулі спадкового договору також може фігурувати утримання відчужувача, але зобов'язання набувача не конкретизовано, тому вони сприймаються значно ширше - на що погодяться сторони договору.

3.    І договір довічного утримання, і спадковий договір мають у своєму змісті певну подію - смерть відчужувача. У договорі довічного утримання смерть відчужувача має пов'язуватися з припиненням виконання зобов'язання, оскільки термін "довічний" походить від "до віку", тобто при житті. Отже, існує виняток, передбачений у ч. З ст. 749 ЦК, оскільки набувач зобов'язаний поховати відчужувача, що формально відбувається вже після його смерті, а не при його житті. Спадковий же договір має ширший проміжок часу, встановлений у ст. 1305 ЦК: "до відкриття спадщини або після її відкриття".

Отже, абстрагуючись від формальної відмінності між цими видами договорів, можна з впевненістю говорити про те, що спадковий договір має ширші межі дії і "поглинає" договір довічного утримання, тобто будь-який договір довічного утримання можна назвати спадковим договором і він вважатиметься таким без істотного порушення вимог законодавства. Водночас специфіка договору довічного утримання не дозволяє говорити

про зворотнє, що будь-який спадковий договір можна позначити як договір довічного утримання. Післямова

Звідси випливає парадоксальне запитання: якщо приватним нотаріусам можна посвідчувати ширший спадковий договір, оскільки не існує будь-яких обмежень, то чому досі діє обмеження їх повноважень у Законі України "Про нотаріат"? Тут відповідь як із одеського анекдота: чому ви почали саме з цього положення Закону України "Про нотаріат", а не за інші чи за всі проблемні його питання? Чому Ви не повертаєтеся до розгляду статусу державної нотаріальної контори, яка за ч. З ст. 17 Закону однозначно позначена як юридична особа, а у судочинстві (на практиці) такою не вважається, тощо?

Знов підкреслюємо, що не здатні створювати п'яте колесо для автомобіля, який взагалі невідомо яким чином рухається, незважаючи на те, що ним одночасно керують із заплющеними очима декілька "водіїв", яким треба їхати в різні боки. Підкреслюю, нотаріат хоч якось існує і функціонує не завдяки діяльності держави або певних державних органів, а, найімовірніше, всупереч їх волі. Суперечливе і швидке введення законів у дію, коли нормальна людина ще не встигла підготуватися до нововведень - це стиль праці наших державних органів, який стосується не тільки нотаріусів, а й багатьох державних структур. Так, у вересні 2005 р. набув чинності новий ЦПК і лише після цього суддів почали збирати у робочий час і в екстреному порядку на всілякі наради, семінари і готувати їх сприйняття нововведень, коли вони вже мали працювати відповідно до вимог нового законодавства. Тобто екстремальний спосіб введення у дію нових законодавчих актів полягає у тому, що обговорюється спочатку один законопроект, а вводиться у дію інший - це нормальний спосіб ввести в шок фахівців і дати привід для праці науковцям.

Ми намагалися "впрягтися" в роботу, коли нас запитували з приводу проекту нового Закону "Про нотаріат". Один з проектів ми проаналізували публічно на сторінках газет27. Але наші конструктивні зауваження не сподобалися і не були взяті до уваги при розробці останнього законопроекту. Зрештою, замість того, щоб знов-таки конструктивно відповісти на зауваження, розробники законопроекту просто намагалися облити брудом не пропозиції, висловлені автором, а самого автора зауважень. Тому працювати над удосконаленням цього закону разом з тими, хто не бачить розвитку нотаріату, а намагається його лише формувати організаційно, не представляється можливим. Мабуть, тому він тепер створюється у таємничій атмосфері. Зокрема, законопроект навіть не направляється фахівцям для аналізу, а також не розміщується на сайті Верховної Ради. Подобається чи ні розробникам законопроекту той факт, що один із авторів книги захистив докторську дисертацію саме з нотаріату, але шля

хом віднесення його лише до теоретиків, а себе до практиків, вони не можуть не сприймати доктора юридичних наук як нефахівця. Тому говорячи, що законопроект пройшов стадію обговорення фахівцями, слід уточнювати - окремими, оскільки у противному разі можна подумати, що всіма.

Отож готується дарунок усім нотаріусам, які без зайвого клопоту мають отримати вже готовий до застосування Закон, але яким він буде, важко прогнозувати. В усякому разі, коли буде враховано всі конструктивні зауваження, висловлені до його змісту, такий законопроект має набути ознак об'єктивності і більшої виваженості. Коли над удосконаленням його змісту працюватиме переважна більшість фахівців, то з його змісту мають зникнути явні недосконалості, помилки як змістовні, так і орфографічні. Водночас до змісту може бути включено додаткові положення, спрямовані на вирішення сучасних і прогнозованих проблем нотаріальної діяльності. Справді, не всі положення Закону можуть викликати схвальну оцінку всіх нотаріусів.

Наприклад, автор від деяких нотаріусів чув заперечення проти віднесення до повноважень приватних нотаріусів спадкових справ, оскільки вони відчувають певну власну некомпетентність у питаннях спадкування. Якщо ж новий Закон України "Про нотаріат" намагатимуться "протягнути" через Верховну Раду як Житловий кодекс після другого читання, то можна собі тільки уявити, як діятимуть непідготовлені нотаріуси у нових умовах. Шок буде подібним до визнання нотаріуса податковим агентом.

Хоча шановні нотаріуси, мабуть, вже й не здивуються такій шоковій терапії, залишиться лише сподіватися на здоровий глузд нашого Президента, який не підписав Житлового кодексу.

Ми неодноразово говорили про те, що введення у дію нового Закону України "Про нотаріат" має супроводжуватися запровадженням комплексу тих документів, які є необхідними для повноцінної діяльності нотаріату. Коли ж вводиться у дію такий важливий Закон, який передбачає істотну зміну змісту діяльності нотаріусів, то має існувати проміжок часу, коли приватні нотаріуси будуть здатні навчитися вчиняти нотаріальні дії щодо спадкових правовідносин.

Але загальний хаос, який панує у правовій системі України і до вподоби багатьом "практикам прихватизації", політиканам, які погіршення ситуації в Україні пов'язують з підвищенням власного рейтингу, не залишає надії на істотне покращення ситуації. Ми ж сподіваємося, що наші шановні читачі-нотаріуси зможуть уникнути помилок і не постраждають у цьому хаосі, не опустяться до рівня багатьох "фахівців", які "пливуть за течією", намагаючись лише будь-яким способом і саме сьогодні заробити грошей, а все інше їх не турбує.

Ми ж обіцяємо прийти Вам на допомогу, якщо Ви до нас звертатиметеся з питаннями, тими проблемами, які Вас хвилюють, надсилатимете нам ті позови, які будуть звернені проти Вас.