Мета складання робочих записів - систематизація отриманих суддею при вивченні справи інформації про зміст обвинувачення та доказів з урахуванням принципів кримінального процесу. В робочих записах фіксуються питання, які необхідно вирішити по справі, вони полегшують подальшу роботу судді на етапах планування та проведення судового слідства, постановлення вироку.

Форма, зміст, обсяг робочих записів нормативно не регламентовано. Ці питання кожний суддя вирішує на свій розсуд. Складання робочих записів є творчим процесом, який залежить від звички, особистого досвіду, організації індивідуальної роботи судді.

У робочих записах доцільно виокремлювати два основних розділи:

1) факти, обставини та інші питання, що складають предмет дослідження. Вони групуються за епізодами;

2) викладення сутності доказів, систематизованих за фактами, обставинами й питаннями майбутнього дослідження.

По великих за обсягом багатоепізодних справах зі складною фабулою практикується складання різних схем та таблиць, які наочно показують зв'язки між обвинуваченими, епізодами, а також доказів по кожному епізоду.

По справах, пов'язаних з переміщенням матеріальних або грошових цінностей, із різними господарськими та фінансовими операціями, практично завжди складаються схеми (таблиці). По нескладній, невеликій за обсягом справі робочі записи можуть входити складовою частиною до плану судового слідства.

Планування судового процесу повинно забезпечити оперативне та повне дослідження обставин, що мають значення для справедливого вирішення справи по суті відповідно до вимог процесуального законодавства та додержання прав учасників судового розгляду. Судовий процес повинен відбутися відповідно до встановленої законом процедури. Тому 
суддя зобов'язаний добре знати вимоги процесуального закону щодо ходу судового розгляду та суворо їх дотримуватися при розгляді кримінальної справи.

Залежно від складності справи та досвіду судді план судового розгляду повинен мати обсяг, необхідний та достатній для конкретного судді, складатися у зручній для судді формі та бути частиною робочих записів по справі.

За змістом план складається з двох основних частин - це планування: 1) послідовності процесуальних дій (відповідно до закону); 2) дослідження обставин, які необхідно з'ясувати по справі.

Складання першої частини плану є особливо актуальним для суддів із небагатим досвідом роботи. За своїм змістом ця частина плану є стислим викладенням норм процесуального законодавства щодо послідовності дій судді, допиту учасників процесу тощо.

Друга частина плану містить записи, що дозволяють забезпечити повноту дослідження обставин, що мають значення для вірного вирішення конкретної справи. Ці записи можна назвати планом судового слідства. У них фіксуються, які питання, версії, обставини та у якій послідовності, виходячи з предмета доказування по даній справі та позицій сторін, необхідно з'ясувати в судовому засіданні.

У плані судового слідства суддя фіксує ті положення, які обов'язково мають бути досліджені безпосередньо судом, а також існуючі протиріччя та шляхи їх подолання; формулює питання для учасників процесу; розподіляє у часі черговість виклику до залу судового засідання та допиту свідків, експертів тощо.

Під організаційними питаннями підготовки справи до судового розгляду слід розуміти ті заходи процесуального та адміністративного характеру, які повинен прийняти суддя та інші працівники суду при призначенні справи до розгляду, а також безпосередньо перед судовим засіданням і без яких судовий процес не може відбутися.

До заходів процесуального характеру відносять вирішення суддею питань про:

• місце та час судового розгляду;
•  розгляд справи одноособово чи колегіально;
•  участь у судовому засіданні державного обвинувача та захисника;
• осіб, яких необхідно запросити в судове засідання в статусі потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників, свідків, експертів, спеціалістів;
• виклик перекладача;
• закрите чи відкрите судове засідання;
• витребування доказів.

Прийняття цих заходів оформлюється постановою чи ухвалою суду. Для вдалої організації судового процесу суддя повинен після ухвалення рішення про призначення судового засідання дати вказівку секретарю щодо своєчасного повідомлення всіх учасників процесу про дату, місце і час судового засідання. Практика свідчить, що багато свідків або потерпілих та інших викликаних осіб нерідко приходять до суду без документів, що засвідчують особу. З метою уникнути цього суддя повинен нагадати секретареві, щоб під час заповнення повісток обов'язково був запис: "З'явитися з паспортом".

До заходів адміністративного характеру належать непроцесуальні дії судді, голови суду та працівників апарату суду, спрямовані на забезпечення необхідних умов для проведення судового засідання.

До таких заходів відносять:

^ підготовку приміщень суду та зали судового засідання;

^ призначення секретаря судового засідання;

^ підготовлення технічних засобів, які планується використовувати для фіксації судового процесу;

^ вирішення питань щодо забезпечення порядку в залі судового засідання.

Кожен суддя має особисто проконтролювати, щоб секретар за 20-30 хвилин до початку судового засідання переконався в готовності судової зали, своєчасній доставці обвинуваченого із СІЗО. Суддя повинен пам'ятати, що з моменту надходження справи до суду всі підсудні підпадають під юрисдикцію суду, у зв'язку з чим виникає питання про надання побачення.

Судовий розгляд справи. Це одна з основних стадій кримінального процесу. На цій стадії суд, здійснюючи судочинство, остаточно досліджує всі істотні обставини, перевіряє докази, зібрані при провадженні дізнання і досудового слідства, та постановляє виправдувальний чи обвинувальний вирок із призначенням покарання або без його призначення.

Кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком, коли по справах законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років. Такі справи розглядаються колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд.

Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (ст. 17 КПК України).

Керує судовим засіданням головуючий, який має забезпечити учасникам судового розгляду справи здійснення їх законних прав і обов'язків згідно з нормами КПК України, а також належний порядок судового процесу.

Учасники судового розгляду, а також присутні в залі судового засідання особи зобов'язані виконувати розпорядження головуючого. Якщо хтось із учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, що обмежують або порушують їх права, такі заперечення заносяться до протоколу (ч. 2 ст. 260 КПК України). Важливу роль головуючого в судовому засіданні підкреслив і Пленум Верховного Суду України в Постанові "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ" від 27.12.1985 р. Покладений на головуючого обов'язок керувати судовим засіданням та усувати із судового слідства все те, що не стосується справи, дає йому право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достатньо з'ясовані або явно виходять за межі цієї справи, однак запитання і мотиви його зняття обов'язково заносяться до протоколу судового засідання. Разом із тим, виходячи з принципу рівності суддів у судовому засіданні, головуючий не має права зняти запитання, поставлене допитуваній особі іншим суддею або народним засідателем.

Кримінально-процесуальний закон виділяє кілька структурних елементів (частин) судового розгляду, що об'єднують процесуальні дії з чітко окресленим змістом:

1) підготовча частина судового розгляду;

2) судове слідство;

3) судові дебати;

4) останнє слово підсудного;

5) постановлення і проголошення вироку.

Кожна з цих частин має свої конкретні завдання, завдяки яким обґрунтовано і законно вирішуються ті чи інші кримінальні справи (ст. 283-341 КПК України).

Усі перелічені частини стадії судового розгляду ідуть одна за одною у суворій послідовності, зміна якої неприпустима.

1. Підготовча частина судового розгляду. Вона забезпечує обґрунтоване вирішення всіх питань для наступного проведення судового розгляду в цілому. Без послідовного виконання всіх процесуальних дій та з'ясування необхідних питань, які мають бути вирішені у підготовчій частині судового засідання, не можуть бути створені умови для проведення судового слідства у суворому дотриманні вимог процесуального закону. Підготовча частина полягає в тому, що при її проведенні суд може визначити подальший рух справи: перейти до судового слідства; відкласти слухання; призупинити провадження по справі.

До таких процесуальних дій підготовчої частини судового засідання закон відносить: