Співпраця правоохоронних органів, особливо у рамках двосторонніх та багатосторонніх угод, з метою попередження і припинення транснаціональної злочинності, особливо, у зв'язку із зростанням терористичної загрози у світі, терористичних нападів, вжиття заходів щодо осіб, винних у їх скоєнні, визнана одним із головних аспектів міжнародного співробітництва у сфері боротьби з організованою злочинністю та корупцією згідно зі Стратегією та рекомендаціями щодо тактики боротьби з організованою злочинністю і корупцією на 2002 р., розробленими Міжвідомчим науково-дослідним центром з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. Крім вказаного аспекту, міжнародне співтовариство у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією передбачає також вжиття, до надання статусу біженця, належних заходів згідно національного законодавства і міжнародного права, включаючи міжнародні стандарти у галузі людини, з метою того, щоб особи, які шукають притулку, не планували терористичних актів, не сприяли їм і не приймали участь в їх скоєнні; прийняття вичерпних заходів щодо встановлення джерел фінансування транснаціональної злочинності, зокрема, терористичних актів, негайного їх припинення і попередження у подальшому; відпрацювання єдиної державної системи обліку осіб, щодо яких одержано оперативні дані про наміри здійснення ними терористичних актів або причетність до них, забезпечити постійний обмін такою інформацією та досвідом спецпідрозділів нашої держави із спецпідрозділами зарубіжних країн, стажування та навчання за кордоном працівників таких спецпідрозділів правоохоронних органів України; прискорення приєднання України до міжнародних угод і конвенцій у галузі боротьби з організованою злочинністю і зокрема ратифікації Європейської Конвенції з припинення терористичних дій та Міжнародної Конвенції спрямованої на припинення терористичних бомбувань (1977 р.) (першу Україна не ратифікувала, у другій Україна не є її Стороною); підвищення ефективності виконання судових доручень, що випливають з угод про взаємну правову допомогу, особливо якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими у складі організованих злочинних груп, сприяння отриманню, під час кримінальних переслідувань, доказів, забезпечення їх безпосередньої передачі на прохання зацікавленої сторони у справах, що не терплять зволікання; продовження роботи по відпрацюванню конкретних форм та методів взаємодії, у тому числі із застосуванням комп'ютерних технологій, між службами МВС, СБУ, податкової міліції ДПА України, НЦБ Інтерполу та відповідними структурами зарубіжних країн у боротьбі з проявами транснаціональної організованої злочинності, наркобізнесом та "відмиванням" грошей, одержаних злочинним шляхом; вирішення організаційних питань щодо входження України до міжнародних організацій, насамперед, структур ООН, Ради Європи, СНД, що координують практичну діяльність та наукові дослідження у сфері боротьби з організованою злочинністю та корупцією [192, с. 23-24].