Рекомендаційне тлумачення судами правових норм міститься в постановах Пленумів Верховного Суду України і його Правових позиціях щодо розгляду окремих категорій справ. Від казуального воно відрізняється, по-перше, загальнообов'язковістю, а по-друге, джерелом тлумачення. Необхідно підкреслити, що положення, викладені в джерелах рекомендаційного тлумачення судів цивільної юрисдикції (постановах Пленумів Верховного Суду України і його Правових позиціях щодо розгляду окремих категорій справ) за своєю правовою природою не є нормами права, оскільки судові органи, як справедливо відзначає О. Ф. Черданцев, не наділені право- творчою функцією[82].

Враховуючи викладене, автор даної роботи не поділяє точки зору, що існує в літературі, згідно з якою рішення Пленуму Верховного Суду можуть встановлювати правові норми і є джерелами права. С. В. Васильєв у зв'язку з цим має рацію, що роз' яснення найвищих судових органів не належать до джерел права. Вони є актами судового тлумачення норм пра- ва[83]. Також заслуговує підтримки думка Л. Г. Матвєєвої, згідно з якою вказані акти офіційного тлумачення мають квазінор- мативний характер, тобто нормативність інтерпретаційних актів Верховного Суду не рівнозначна нормативності актів, що встановлюють право. Квазінормативність роз'яснень пленумів Верховного Суду України полягає в неіндивідуалізації вимог, що містяться в них; у можливості їх неодноразового застосування; у розповсюдженні їх на широке коло суспільних відносин; в обов'язковості приписів чинного законодавства (цей аспект випливає з офіційного характеру тлумачення)[84].

На завершення відзначимо, що необхідність виділення функцій правосуддя, які властиві органам судової влади різних юрисдикцій, окремо визначається конституційним положенням про спеціалізацію органів судової влади як про один з основоположних принципів побудови сучасної судової системи. Виходячи з цього, як зазаначалося раніше, слід розрізняти функції конституційного правосуддя, цивільного, адміністративного, кримінального і т. ін. (ст. 125 Конституції).

Основною ознакою прояву правосуддя в цивільному судочинстві є цивільна процесуальна форма. Тому як правосуддя, так і його функції в різних формах судочинства мають галузеве "забарвлення". Виходячи з цього вказані інститути, вважаємо, необхідно розглядати стосовно окремих видів судочинства з урахуванням конституційних ознак правосуддя.