Залежно від свого статусу - реального місця і ролі у правовій науці та практиці - правові поняття (категорії) можуть бути поділені, на нашу думку, на дві великі і відносно самостійні групи, які умовно назвемо "док- тринальні" і "легальні". Доктринальні (теоретико-правові) - це правові поняття, які, виступаючи результатом пізнавальної діяльності, належать безпосередньо до сфери науки і за допомогою яких виражаються ті або інші "наукові теорії", "вчення", "концепції" юридичної науки. Вони, власне кажучи, і становлять зміст і основу ("становий хребет") останньої як результат пізнавальної діяльності, несуть у собі первинну, узагальнену і базову (фундаментальну) правову інформацію про відповідні державно- правові явища. Легальні (нормативно- правові) - це такі поняття (категорії), що дістали офіційне нормативне закріплення і фіксування у відповідних нормативно-правових актах - у законах і підзаконних актах - і є належністю не тільки юридичної науки, а й позитивного права. Будучи носіями наукової інформації і зберігаючи щодо власного походження статус доктри- нальних у вигляді результату (зрізу) науково-пізнавальної діяльності, легальні поняття мають особливо важливе юридичне значення, оскільки вони імперативним шляхом визначають обсяг (коло) і зміст суспільних відносин, що виступають предметом правового регулювання. Так, законодавець шляхом визначення у ст. 11 Кримінального кодексу України поняття "злочин" із вказівкою властивих йому ознак окреслює ту межу актів поведінки людини, які тільки і можуть бути визнані злочинними і караними. Безумовно, за межами цього легального поняття не може бути ні злочину, ні покарання. Близько до цього красномовно висловився з подібного приводу ще в 1904 р. відомий російський вче- ний-юрист Г. Шершеневич: "Тільки за допомогою формального поняття (у нашій інтерпретації "легального" або ж "нормативно-правового". - М. П.), можливо вирішити сумнів, чи становить цей випадок юридичне питання і де юридична сторона межує з іншими" [26, 28].
Доктринальні та легальні правові поняття у своєму сполученні та єдності утворюють понятійний апарат правової науки. Причому трансформація доктринальних понять у легальні завжди свідчить про перехід наукових правових знань у позитивне право. Цей перехід - "сполучний місток" між правовою доктриною і позитивним правом. Тут між ними завжди спостерігається органічна взаємозалежність: чим глибше і детальніше розроблені наукові правові поняття і категорії, тим більшою мірою, як закономірність, вони сприймаються позитивним правом, утворюють його зміст як складові одиниці. І навпаки, чим досконаліше поняття та категорії, що входять до позитивного права, його окремих галузей, інститутів, норм, тим більшою мірою вони збагачують юридичну науку (доктрину) та сприяють її розвитку. Втім недостатньо розроблені, не апробовані і не сприйняті належним чином правовою наукою і юридичною практикою поняття, що висловлюються поки на рівні гіпотетичних суджень, скороспішних рішень та інших недостатньо сформованих пропозицій, не можуть розглядатися як нормативно- правові новели і не повинні пропонуватися суб'єктам правотворчості в порядку de lege ferenda.
Від суто інтуїтивних, від загальних і не визначених суджень, від понять- гіпотез варто відрізняти нові поняття, які формуються у правових науках, що розвиваються, приміром таких, як адміністративний процес, екологічний процес та ін. Названі поняття формуються в рамках традиційних галузевих наук і в міру становлення цих нових наук і відокремлення їх від наук традиційних, більш-менш чіткого і повного визначення їхнього предметного і системного змісту повинні увійти в категоріально-понятійний апарат відповідних нових правових наук, що розвиваються, як їх складові одиниці. Такі новели є цілком позитивним і закономірним явищем у сфері розвитку і формування цих нових юридичних наук.ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
1.  Алексеев Б. Т. Философские проблемы формализации знания. - Л., 1981.
2.  Бабаев В. К. Советское право как логическая система : учеб. пособие. - М., 1978.
3.  Бабаев В. К. Формальная определенность и возможность формализации законодательства // Советское государство и право. - 1978. - № 4.
4.  Бойко А. И. Язык уголовного закона и его понимание : моногр. - М., 2010.
5.  Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. - М., 1976.
6.  Горский Д. П. О видах научных абстракций и способах их обоснования // Вопросы философии. - 1961. - № 9.
7.  Горский Д. П. Обобщение и познание. - М., 1985.
8.  Горшенев В. М. Нетипичные нормативные предписания // Советское государство и право. - 1978. - № 3.
9.  Готт В. С. Категории современной науки / В. С. Готт, Э. П. Семенюк, А. Д. Урсул. - М., 1984.
10.  Денисов Ю. А. Абстрактное и конкретное в советском правоведении / Ю. А. Денисов, Л. И. Спиридонов. - Л., 1987.
11.  Епанешников Н. В. Социалистическое право, его основные категории. - М., 1958.
12.  Жеребкин В. Е. Содержание понятий права (логико-юридический анализ) : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. - Харьков, 1980.
13.  Жеребкин В. Е. О нормативной природе юридических понятий // Актуальные проблемы формирования правового государства : тез. докл. науч. сообщества Респ. науч. конф. - Харьков, 1990.
14.  Зеленецкий В. С. Общая теория борьбы с преступностью: концептуальные основы. - Харьков, 1994.
15.  Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. - М., 1976.
16.  Конкин М. И. Проблемы формирования и развития философских категорий. - М., 1980.
17.  Ольминецкий А. Г. Проблемы формирования правовых норм // Советское государство и право. - 1974. - № 2.
18.  Панько К. К. Теория и практика законотворчества в уголовном праве : моногр. - М., 2011.
19.  Розенталь М. М. О характере развития философских категорий. - М., 1972.
20.  Словарь терминов по теории государства и права : учеб. пособие / рук. авт. кол. Н. И. Панов. - Харьков, 1997.
21.  Сырых В. М. Логические основания общей теории права. - М., 2000. - Т. 1.
22.  Тененбаум В. О. Государство: система категорий. - Саратов, 1971.
23.  Философский энциклопедический словарь. - М., 1983.
24.  Черданцев А. Ф. Юридические конструкции и их роль в науке и практике // Правоведение. - 1972. - № 3.
25.  Шабалин В. А. Методологические вопросы правоведения. - Саратов, 1972.
26.  Шершевич Г. Ф. История философии права. - Казань, 1904. - Вып. 1.
27.  Юридична енциклопедія : в 6 т. - К., 2001. - Т. 3.
REFERENCES
1.  Alekseev B. T. Filosofskie problemy formalizatsii znaniya [Philosophical Problems in Knowledge Formalizing], Leningrad, 1981.
2.  Babaev V. K. Sovetskoe pravo kak logicheskaya sistema [Soviet Law as a Logical System], Moscow, 1978.
3.  Babaev V. K. Formalnaya opredelennost i vozmozhnost formalizatsii zakonodatelstva [Formal Distinctness and the Possibility for Formalizing Legislation], Sovetskoegosudarstvo ipravo, 1978, no. 4.
4.  Boyko A. I. Yazyk ugolovnogo zakona i ego ponimanie [Language of the Criminal Law and its Understanding], Moscow, 2010.
5.  Vasilev A. M. Pravovye kategorii. Metodologicheskie aspekty razrabotki sistemy kategoriy teorii prava [Legal Categories. Methodological Aspects for Elaborating the System of Theory of Law Categories], Moscow, 1976.
6.  Gorskiy D. P. O vidakh nauchnykh abstraktsiy i sposobakh ikh obosnovaniya [On Types of Scientific Abstractions and Ways of Their Justification], Voprosy filosofii, 1961, no. 9.
7.  Gorskiy D. P. Obobshchenie i poznanie [Synthesis and Cognition], Moscow, 1985.
8.  Gorshenev V. M. Netipichnye normativnye predpisaniya [Unusual Regulatory Prescriptions], Sovetskoe gosudarstvo i pravo, 1978, no. 3.
9.  Gott V. S. Kategorii sovremennoy nauki [Categories of Modern Science], Moscow, 1984.
10.  Denisov Yu. A. Abstraktnoe i konkretnoe v sovetskom pravovedenii [Abstract and Concrete in Soviet Jurisprudence], Leningrad, 1987.
11.  Epaneshnikov N. V. Sotsialisticheskoe pravo, ego osnovnye kategorii [Socialist Law, its Main Categories], Moscow, 1958.
12.  Zherebkin V. E. Soderzhanie ponyatiy prava (logiko-yuridicheskiy analiz) [Content of the Concepts of Law (Logical and Legal Analysis)], Kharkov, 1980.13.  Zherebkin V. E. O normativnoy prirode yuridicheskikh ponyatiy [On the Normative Nature of Legal Concepts], Aktualnyeproblemy formirovaniyapravovogogosudarstva, Kharkov, 1990.
14.  Zelenetskiy V. S. Obshchaya teoriya borby s prestupnostyu: kontseptualnye osnovy [The General Theory of Combating Crimes: Conceptual Foundations], Kharkov, 1994.
15.  Kondakov N. I. Logicheskiy slovar-spravochnik [Logical Dictionary and Reference Book], Moscow, 1976.
16.  Konkin M. I. Problemy formirovaniya i razvitiya filosofskikh kategoriy [Problems in Formation and Development of Philosophical Categories], Moscow, 1980.
17.  Olminetskiy A. G. Problemy formirovaniya pravovykh norm [Problems in Formation of Legal Norms], Sovetskoegosudarstvo ipravo, 1974, no. 2.
18.  Panko K. K. Teoriya i praktika zakonotvorchestva v ugolovnom prave [Theory and Practice ofLawmaking in the Criminal Law Legislation], Moscow, 2011.
19.  Rozental M. M. O kharaktere razvitiya filosofskikh kategoriy [On the Nature of the Development of Philosophical Categories], Moscow, 1972.
20.  Slovar terminov po teorii gosudarstva i prava [Glossary of Theory of State and Law Terms], Kharkov, 1997.
21.  Syrykh V. M. Logicheskie osnovaniya obshchey teorii prava [Logical Foundations of a General Theory of Law], Moscow, 2000, vol. 1.
22.  Tenenbaum V. O. Gosudarstvo: sistema kategoriy [State: System of Categories], Saratov, 1971.
23.  Filosofskiy entsiklopedicheskiy slovar [Encyclopedic Dictionary of Philosophy], Moscow, 1983.
24.  Cherdantsev A. F. Yuridicheskie konstruktsii i ikh rol v nauke i praktike [Legal Structures and Their Role in the Science and Practice], Pravovedenie, 1972, no. 3.
25.  Shabalin V. A. Metodologicheskie voprosy pravovedeniya [Methodological Issues of Jurisprudence], Saratov, 1972.
26.  Shershevich G. F. Istoriya filosofii prava [History of Philosophy of Law], Kazan, 1904, Issue 1.
27.  Yurydychna entsyklopediia [Legal Encyclopedia], Kyiv, 2001, vol. 3.
Панов М. І. Проблеми методології формування категоріально-понятійного апарату юридичної науки