Реформування органів внутрішніх справ України має здійснюватися згідно із основними напрямами, визначеними Концепцією судово-правової реформи в Україні (1992 р.) і безпосередньо Концепцією розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України (1996 р.), а також науковим проектом Концепції розвитку органів внутрішніх справ України у ХХІ столітті (1999 р.), та покликано забезпечити комплексний і поетапний підхід до розвитку органів внутрішніх справ України на найближчу та віддалену перспективи у відповідності до наступних етапів. Перший етап реформування - досягнення позитивних зрушень у функціонуванні органів внутрішніх справ України на найбільш важливих ділянках оперативно-службової і службово-бойової діяльності, перш за все, у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, по недопущенню розповсюдження наркоманії, посиленню роботи по профілактиці злочинності, а також відчутного поліпшення стану охорони громадського правопорядку на всій території держави. Другий етап - доведення результатів функціонування органів внутрішніх справ до рівня, що соціально схвалюється, і на цій основі відновлення та підтримка належного суспільного престижу органів внутрішніх справ, звільнення системи МВС України від невластивих функцій. На третьому етапі необхідно досягти головної мети реформування і розвитку органів внутрішніх справ України у ХХІ столітті - забезпечення формування досконалої системи органів внутрішніх справ України, приведення її до стану, що дозволяє забезпечити надійний захист особи, суспільства та держави від злочинних посягань, відчути реальне поліпшення громадської безпеки з одночасним обмеженням темпів зростання злочинності.

На розвиток органів внутрішніх справ України у ХХІ столітті будуть впливати основні чинники, які можна поділити на дві групи: а) політичні, економічні, соціальні, духовні; б) організаційно-правові.

У системі виконавчої влади Міністерство внутрішніх справ України з підпорядкованими йому органами є центральною ланкою забезпечення внутрішньої безпеки суспільства та громадського спокою у державі; в основі якої - попередження злочинності та боротьба з нею, особливо з організованими її формами і корупцією; тому воно повинно переорієнтувати свою діяльність на забезпечення внутрішньої безпеки держави, насамперед, захист прав та свобод людини, що є основним об'єктом уваги з боку органів внутрішніх справ і держави в цілому (ст. 3 Конституції України) [1].

Структурна побудова, завдання та функції, форми і методи роботи органів внутрішніх справ набули певних еволюційних змін, але все ще не повністю відповідають сучасним політичним, економічним та соціальним реаліям в Україні. Як наслідок, розвиток і діяльність органів внутрішніх справ не завжди встигають за процесами розбудови нової держави.

Структура системи МВС та організація управління нею надто громіздкі. Численні підрозділи і ланки управління часто дублюють одна одну, що спричиняє неузгодженість та паралелізм у виконанні функцій. Звідси - низький рівень впливу управлінських структур на ефективність діяльності системи.

Незважаючи на те, що чисельність працівників органів внутрішніх справ досить значна, ефективність їх роботи щодо захисту прав та свобод людини поки що недостатня. На діяльності органів внутрішніх справ негативно позначаються надмірні перевантаження, що певною мірою пов'язані із виконанням ними багатьох функцій, які безпосередньо не стосуються охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю.

Процес удосконалення та розвитку органів внутрішніх справ на сучасному етапі можна продовжити після створення додаткових організаційно-правових передумов, коли: існує заінтересованість всього керівництва системи МВС України у продовженні реформи; створено керівну раду з удосконалення та розвитку органів внутрішніх справ; весь керівний склад органів внутрішніх справ розуміє потребу проведення реформи і бере на себе відповідальність за її реалізацію; після включення в процес удосконалення та розвитку органів внутрішніх справ всього керівного складу буде залучено ще й середній начальницький склад; розроблено систему заохочення, яка здатна ефективно сприяти реалізації реформування органів внутрішніх справ, оцінці і визнанню результатів участі й внеску кожного працівника; розроблено схеми, затверджено короткострокові плани та довгострокову стратегію послідовності реалізації реформування органів внутрішніх справ; система управління процесом удосконалення та розвитку органів внутрішніх справ регулює хід реалізації реформування органів внутрішніх справ.

Розвиток органів внутрішніх справ має базуватися на таких основних принципах: верховенство закону; провадження діяльності органів внутрішніх справ виключно з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань; єдності системи МВС України, її максимальної економічності, простоти і гнучкості структурної побудови; першочергового забезпечення діяльності й розвитку низових ланок органів внутрішніх справ як основи системи МВС України; доступності для населення інформації про діяльність органів внутрішніх справ; пріоритетної орієнтації кожної служби та підрозділу, спрямованість, незалежно від їх функціональної спеціалізації, на розв'язання завдань внутрішньої безпеки, боротьби зі злочинністю, особливо організованою і корупцією, підтримання громадської безпеки; тісної співпраці з місцевими органами державної виконавчої влади щодо забезпечення правопорядку на їх територіях; наступності, поетапності та гласності у здійсненні усіх перетворень, недопущенні (або мінімізації) можливих утисків законних інтересів працівників органів внутрішніх справ.

Реформування органів внутрішніх справ необхідно здійснювати для створення ефективної системи управління і забезпечення функціонування системи МВС України у звичайних умовах та в умовах ускладненої оперативної обстановки з урахуванням змін в соціально-політичній і економічній ситуаціях шляхом оптимізації структури на основі поваги до особистості працівника органів внутрішніх справ; залучення всього особового складу до процесу реформування та розвитку органів внутрішніх справ; підвищення його кваліфікації, особливо керівного складу; проведення комплексу заходів щодо накопичення ресурсів для здійснення реформи, створення поліпшеної організаційної структури МВС України, забезпечення її єдності, чіткого розмежування і раціонального співвідношення функцій Центрального апарату Міністерства з підпорядкованими йому органами та підрозділами; усунення дублювання у роботі, делегування частини управлінських функцій від Центрального апарату МВС України до апаратів ГУ МВС - УМВС; затвердження критеріїв оцінки ефективності діяльності підрозділів; зміцнення штабної функції Міністерства; зменшення на цій основі витрат на утримання управлінського апарату і посилення служб та підрозділів практичної спрямованості.

З метою усунення паралелізму в управлінні, необхідно, на нашу думку, здійснити перебудову структури Центрального апарату Міністерства, перерозподіл функцій між його підрозділами, об'єднати Головні управління й управління, які виконують однотипні чи подібні завдання, в єдині управлінські блоки або служби.

Конституційне розмежування повноважень між центральними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вимагає досягти оптимального співвідношення штабних, кадрових, лінійно-галузевих підрозділів із функціональними підрозділами у структурах управління.

В процесі розбудови правової держави та розвитку органів внутрішніх справ функції Центрального апарату МВС України будуть зазнавати, на нашу думку, еволюційних змін, чіткого розмежування і забезпечення раціонального співвідношення функцій Центрального апарату Міністерства з підпорядкованими йому органами та підрозділами, забезпечення організаційної єдності системи.

Головним завданням системи МВС України є забезпечення внутрішнього правопорядку у державі, що передбачає виконання таких функцій: виявлення, попередження, припинення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх скоїли; розшук безвісті зниклих осіб; дізнання; забезпечення громадського правопорядку; визначення тактики і стратегії проведення оперативно-розшукової діяльності; профілактика правопорушень; дозвільно-ліцензійна діяльність; нагляд за особами з антисоціальною поведінкою, які перебувають на обліку; нагляд та контроль за додержанням правил перевезень екологічно небезпечних вантажів.

На рівні Центрального апарату МВС України залишаться, на нашу думку, такі функції, як: аналіз та прогнозування злочинності; забезпечення здійснення єдиної політики у галузі побудови і розвитку системи МВС; відпрацювання тактики та стратегії оперативно-розшукової діяльності і забезпечення громадської безпеки; координація кадрового забезпечення; оперативне реагування на ті надзвичайні ситуації та події, що потребують втручання центрального апарату і безпосереднього вжиття оперативно-організаційних заходів; організація та здійснення загальнодержавних, міжрегіональних і міжнародних заходів боротьби зі злочинністю; методичне керівництво; міжнародне співробітництво; контроль та інспектування; безпосереднє планування і фінансування; інформаційне обслуговування усіх ланок системи МВС; представництво інтересів системи МВС у центральних органах державної виконавчої влади; організація взаємодії з правоохоронними та іншими державними органами України, органами правопорядку інших держав; правове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ; накопичення, обробка, облік, зберігання і використання за відповідними ступенями доступу оперативно-розшукової інформації; здійснення заходів щодо правового та соціального захисту працівників органів внутрішніх справ; матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ; забезпечення внутрішньої безпеки системи МВС.

Переважна частина цих функцій на місцевому рівні виконується апаратами ГУ МВС-УМВС, головним завданням яких є забезпечення належного функціонування підпорядкованих їм підрозділів та служб.

Організаційно-штатну перебудову міліції громадської безпеки, на нашу думку, необхідно здійснити з урахуванням розмежування компетенції органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування та створення місцевої міліції. Головним напрямом її розвитку є підвищення дієвості управління й удосконалення організаційно-штатної побудови її системи без змін основних обов'язків.

Організація проведення оперативних заходів, спеціальних операцій державного та міжрегіонального рівня, а також організація реагування на надзвичайні ситуації і розкриття тяжких злочинів, що викликали широкий громадський резонанс, здійснюватиметься кримінальною міліцією, якій потрібно надати, на нашу думку, статус юридичної особи, до складу якої мають увійти всі оперативні служби та підрозділи системи МВС України і банк оперативно-розшукової інформації.

Зважаючи на важливу роль інформації, необхідно вдосконалити систему збору максимально повних даних про оперативну обстановку у державі, аналізу тенденцій та перспектив її розвитку, підготовки рішень щодо оперативного реагування на негативні процеси і надзвичайні події. Штаб повинен стати підрозділом оперативного міжгалузевого управління системою МВС України з новою структурною побудовою, основною функцією якого повинна бути аналітична робота, планування оперативно-профілактичних та спеціальних операцій, координація дій підрозділів ОВС України при надзвичайних ситуаціях, інспектування і контроль виконання рішень Колегії МВС України.

Пріоритетними напрямами розвитку кадрової роботи, на нашу думку, необхідно зробити: приведення штатної чисельності органів внутрішніх справ до рівня науково обгрунтованих нормативів; доброякісне поліпшення системи підготовки і виховання кадрів; удосконалення нормативно-правової бази кадрової роботи; створення оптимальної системи науково-методичного та інформаційного забезпечення регулювання кадрових процесів.