Основою РП, яка становить 2/3 загального бюджету, є програма "Співробітництво". Вона сприяє дослідженням в Європі та інших країнах-партне- рах за допомогою проектів міжнаціональних консорціумів промислових та наукових співтовариств. Дослідження проводитимуться у 10 тематичних сферах. Програма "Ідеї" передбачає фінансування досліджень, інноваційних, ризикових та міждисциплінарних проектів; створення Європейської ради з досліджень (ERC), змагання окремих наукових колективів на європейському рівні, конкурси для молодих науковців і наукових колективів та інші проекти. Програма "Люди" передбачає розвиток та посилення людського потенціалу європейських досліджень. Підтримка навчання, мобільності та кар'єрного росту через посилення програми "Marie Curie Actions" (далі - MCA). Програма "Можливості" передбачає посилення дослідницьких та інноваційних можливостей. Оптимізація використання та розвитку дослідницьких інфраструктур, посилення інноваційних можливостей малого й середнього бізнесу та його спроможності отримувати вигоду від досліджень, розвиток регіонів, зближення науки та суспільства, розвиток міжнародного співробітництва. Загальні умови участі в РП 7: мінімум три незалежних учасника з трьох різних країн - членів ЄС чи асоційованих країн; можуть брати участь фізичні особи та JRC; додаткові умови будуть формуватися відповідно до робочої чи спеціальної програми. Спеціальні умови: одна юридична особа з держави - члена ЄС чи асоційованої країни для проектів ERC, дій з координації та підтримки, дій для навчання та кар'єрного росту (MCA) [9].
Зупинимося детальніше на тих аспектах, в яких найбільше зацікавлені українські науковці.
Необхідно зазначити, що в більшості випадків гранти РП покривають видатки учасників лише на 50-75 %, залежно від характеру (юридичного статусу) учасників - інколи до 100 %. Отже, учасник проекту РП повинен зробити власний фінансовий внесок у здійснення проекту або одержати на це фінансування з інших джерел.
Дотепер науково-дослідні програми ЄС, передусім рамкові, надавали підтримку прикладним дослідженням і встановлювали зв'язок між дослідниками, науковими організаціями та промисловістю. Зі створенням ERC вперше з'являється пан'європейська програма для підтримки фундаментальних досліджень. На її діяльність виділено 7,5 млрд євро із загального бюджету РП. Це значна сума для нової ініціативи, що свідчить про особливу важливість ідей і знань для загальноєвропейського ринку не лише з прикладної науки, а й з фундаментальних досліджень.
РП 7 - найбільша у світі програма фінансування наукових досліджень на базі грантів. Програма дає можливість третім країнам не лише брати участь у європейських проектах, а й пропонує фінансування їхнім дослідникам на тих же умовах, що й для учасників з ЄС. Складнощі пов'язані з тим, що РП - до певної міри елітна програма (на думку Р. Бургера), розрахована на тих фахівців, які готові ефективно співпрацювати на міжнародному рівні. Пройшовши відбір (у середньому проходять лише 20 % від поданих заявок) і потрапивши в консорціум, фахівець вважаєтеся надійним, ефективним партнером. Проте ключовий фактор, що визначає входження у консорціуми, це особисті контакти. Координатор проекту повинен добре знати претендента за попередньою роботою або за рекомендаціями інших партнерів. Такі зв'язки можуть з'явитися у результаті раніше виконаних дво- або багатосторонніх проектів [6].
Вважаємо за необхідне нагадати, що Україна обрала курс на асоційоване членство в РП 7. Для українських дослідників, організацій та підприємств гранти, надані на конкурсній основі, є важливим джерелом фінансування. ЄС, надаючи українським партнерам фінансову підтримку, одержує наукові ідеї та розробки, що надалі комерціалізуються спільними або власне європейськими підприємствами на внутрішньому ринку ЄС, або ж експортуються, зокрема і в Україну, яку наразі відносять до категорії так званих третіх країн. Оскільки наша держава (на відміну від ЄС і асоційованих членів) не вкладає асигнувань у бюджет РП 7, але може одержувати кошти, то це вигідно для вітчизняних дослідників, університетів, підприємств, асоціацій та груп. У відносинах з Європою Україна виступає як покупець технологій і постачальник наукових кадрів, адже основною формою науково-технічного співробітництва з ЄС виступають гранти й рамкові програми, націлені на своєчасне та вигідне придбання вітчизняних ідей і розробок для подальшої реалізації та комерціалізації в країнах ЄС [10].
У РП 7 Україна класифікується як країна-партнер з міжнародного співробітництва і перебуває в десятці найбільш активних (не асоційованих) третіх країн, що беруть участь в програмі. Найвищий рівень успішності України стосується програми дій МСА, дослідженнях навколишнього середовища і проектах науково-дослідних інфраструктур. З матеріалів виступу заступника Міністра освіти і науки України на міжнародній конференції у травні 2013 р. наведено такі дані: станом на жовтень 2012 р. загалом було подано 857 пропозицій у 355 конкурсах РП 7, які охоплювали 1 102 заявника з України. Рівень успішності становить 20 %. Україна бере участь у 112 гранто- вих угодах за участю 1 729 учасників (серед яких 152 з нашої держави) із загальним бюджетом 368,84 млн євро, з яких 16,67 млн євро віддано учасникам з України. Серед третіх країн у всіх проектах РП 7 Україна посідає сьоме місце за кількістю учасників і сьоме місце в бюджетному розподілі. Програма дій МСА є найбільш популярною для українських учасників. Нова схема, введена Європейською комісією в РП 7, передбачає короткострокові відрядження - Міжнародна схема обміну науковими кадрами розроблена переважно для країн, які уклали науково-технологічні угоди про співпрацю з ЄС, зокрема й України. Кількість дослідників, які беруть участь у стипендіях за період 2007-2012 рр., становить 107 осіб з бюджетом близько 4 млн євро [11].
Аналіз попередньої співпраці між ЄС та Україною в РП 7 вказує на те, що українські учасники є конкурентоспроможними і досить успішно беруть участь у проектах РП 7, хоча міжнародний акцент у робочих програмах переважно не стосувався України. Порівняно низькою є науково-інноваційна координація між ЄС та Україною, зокрема: відсутні інструменти співфі- нансування; неактивний політичний науково-інноваційний діалог; незначний прогрес щодо взаємного доступу. Що стосується заявників з України, то науково-дослідні організації та університети є основними бенефіціарами РП 7. Це загалом засвідчує певну зацікавленість європейської сторони у співпраці з Україною в науковій сфері.
У рамках РП 7 Україна найактивніше співпрацює з такими країнами, як Італія, ФРН, Туреччина, Велика Британія, Франція.
Варто наголосити на тому, що ще у листопаді 2011 р. Європейська комісія підготувала проект нової Рамкової програми міжнародного науково-технічного співробітництва "Горизонт 2020", яка призначена об'єднати і замінити все фінансування НДТР в ЄС, включаючи РП 7, Рамкову ПКІ та діяльність Європейського Інституту інновацій та технологій. Нова програма діятиме з 2014 по 2020 р., тобто після закінчення чинної РП 7 у 2013 р.
Цілі створення РП "Горизонт 2020" випливають зі стратегії, прийнятої Європейською комісією щодо розвитку Європи до 2020 р., яка називається "Європа 2020". Стратегія є основним довгостроковим планом розвитку ЄС, де провідними засобами досягнення цілей є поліпшення стану освіти, науки та впровадження інновацій з метою покращення фінансування науково- дослідницької сфери. Програма передбачає використання 3 % від ВВП країн- учасниць. Програма сприятиме покращенню міжнародного НДТР країн ЄС, зосередить увагу на основних європейських проблемах та пріоритетах розвитку [12].
Україна може приєднатися до декількох завдань щодо реалізації взаємно пов'язаних аспектів нової РП: 1) інтелектуальне зростання (smart growth), розвиток економіки, що спирається на знання та інновації; 2) ефективне економічне зростання (sustainable growth), розвиток економіки з ефективним та ощадливим використанням природних ресурсів; 3) інклюзивне зростання (inclusive growth), розвиток соціально орієнтованої економіки з високим показником зайнятості. Україна як держава, на яку поширюється Європейська політика сусідства, зможе брати участь майже в усіх структурних компонентах РП "Горизонт 2020", особливо в рамках програми "Міжнародне співробітництво", яка є необхідним елементом РП і стосується вирішення проблем суспільства та проведення перспективних і базових досліджень, а також підтримки конкурентоспроможності європейської промисловості, наприклад, шляхом розвитку стандартів і рекомендацій. Окрім цього, сприяння мобільності науковців і новаторів відіграватиме провідну роль для зміцнення міжнародної співпраці [13].
У програмі "Горизонт 2020" увага буде зосереджена на соціальних факторах (здоров'я, транспорт, енергетика тощо), також буде введена спрощена участь у програмі науково-дослідних інститутів та університетів. Тому учас-
ники повинні відповідати вимогам наукового лідерства, задовольняти соціальні вимоги та застосовувати у своїй діяльності інноваційне виробництво тощо. Нова РП зосередить фінансування на різних взаємно доповнюючих пріоритетах ЄС. Ці пріоритети відповідають тим, що визначені у програмі "Європа 2020"; особлива увага буде приділятися: інформаційно-
комунікаційним технологіям; нанотех- нологіям; новітнім матеріалам; біотех- нології; космічній галузі.
Зазначимо основні відмінності нової РП 2020 від РП 7: єдиний набір правил; один проект - один рівень фінансування; єдиний критерій оцінки: висока якість - вплив - втілення; нові форми фінансування, які спрямовані на інновацію, попередні закупівлі, інструменти для рівності; міжнародна участь: кращий захист інтересів ЄС; простіші правила для грантів; менше спрямованого контролю та аудиту; поліпшені правила щодо інтелектуальної власності.
Вкажемо основні інструменти РП 2020: гранти на дослідницькі проекти - 100 % фінансування всіх дій та учасників; гранти на інновації - 70 % фінансування всіх дій та учасників; діяльність з підтримки та координації; інструменти з підтримки участі малого та середнього бізнесу. Бюджет програми буде становити 87 740 млн євро [14].
Щодо міжнародної співпраці, то така співпраця з партнерами з третіх країн, зокрема й Україною, необхідна для досягнення багатьох цілей програми: підвищення конкурентоспроможності ЄС у сфері інновацій та наукових відкриттів, вирішення глобальних проблем сучасності; підтримка зовнішньої політики ЄС, доповнення зовнішніх програм та програм розвитку.
Разом з тим у межах співпраці з ЄС Уряд України визначив як пріоритетний напрям розвиток космічної галузі (з огляду на значний потенціал України у цій сфері) та нову програму "Горизонт 2020". Україна зацікавлена в якісному розширенні співробітництва з ЄС у науково-дослідній та технічній сферах. Із цією метою українська сторона пропонує Європейській комісії розглянути питання про проведення переговорів щодо визначення умов асоційованої участі у програмі "Горизонт 2020" [1].
Насамкінець розглянемо актуальний стан запровадження нової РП: заплановано обговорення та голосування у Європарламенті та Раді стосовно багаторічного бюджету РП "Горизонт 2020" до кінця 2013 р.; листопад - грудень 2013 р. - прийняття актів Європарламентом та Радою щодо РП; з 2014 р. - передбачено запуск РП, хоча вже з жовтня 2013 р. до січня 2014 р. передбачено початок її запровадження у державах-членах шляхом створення відповідних інтернет-ресурсів [15].
Таким чином, необхідно зазначити, що співробітництво з ЄС у рамках наукових досліджень та обмінів є дуже важливим. З викладеної інформації можна зробити позитивні висновки щодо продовження співпраці між Україною та ЄС у цій галузі, оскільки міжнародне співробітництво у науковій сфері може мати суттєве економічне та політичне значення.
Ключові положення установчого договору ДФЄС щодо врегулювання питань наукових досліджень (статті 4, 13, 41, 173 та 179-190 розділу ХІХ)