Система нормативних та індивідуальних актів, що регламентують організацію роботи суду
Сторінки матеріалу:
Закони України. Закон України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 р. є основним нормативно-правовим актом, який регулює організацію судової системи України, визначає її основні засади, завдання і повноваження судів, статус професійних суддів, народних засідателів і присяжних, діяльність кваліфікаційних комісій суддів та органів суддівського самоврядування, а також питання організаційного забезпечення діяльності судів. Законом встановлено засади і порядок фінансування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, визначення заробітної плати, побутового забезпечення та соціального захисту суддів і працівників суду. Окремо визначено статус ДСА України як центрального органу виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення судів загальної юрисдикції, її структуру, завдання та повноваження[32].
Низка важливих положень з організації судової влади міститься у процесуальних кодексах України, Законах України "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 р.; "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.1998 р.; "Про статус суддів" від 15.12.1992 р.; "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" від 18.03.2004 р.; "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23.12.1993 р. та ін[33].
Укази Президента України. Президент України відповідно до Конституції України уповноважений призначати на посади та звільняти з посад третину складу Конституційного Суду України; утворювати суди у визначеному законом порядку (ст. 106); здійснює перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років (ст. 128). У межах покладених на нього повноважень Президент України видає укази про призначення на посаду суддів Конституційного Суду України; про призначення суддів загальної юрисдикції на посаду вперше; про утворення (ліквідацію), кількісний склад судів. Наведені акти Президента України за своєю правовою природою є підзаконними індивідуально-правовими актами, спрямованими на врегулювання конкретних правовідносин.
Указами президента України також затверджено Положення про Державну судову адміністрацію України (від 03.03.2003 р.) і Міністерство юстиції України (від 30.12.1997 р.), у яких визначено завдання, повноваження і структуру цих органів[34]. Ці акти нормативного характеру були видані Президентом України у межах повноважень, якими він був наділений до вступу в силу змін до Основного Закону (01.01.2006 р.), внесених під час політичної реформи.
Указом Президента України від 30.06.2004 р. № 697/2004 було схвалене Положення про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо призначення на посаду професійного судді вперше, яким визначені процедурні питання опрацювання відповідних матеріалів Секретаріатом голови держави[35]. Указом Президента України від 11.05.1999 р. № 493/99 визначено Порядок складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду[36].
Окремо слід виділити Указ Президента України від 11.10.2002 р. № 918/2002, яким при ДСА України утворено Академію суддів України[37]. Завданням цієї установи має стати централізована підготовка висококваліфікованих професійних суддів, а також подальше підвищення їх кваліфікації.
Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. Відповідно до покладених на нього Конституцією України повноважень він розробляє і забезпечує виконання Державного бюджету України (ст. 116). Суд як бюджетна установа повністю утримується за рахунок Державного бюджету України. Закон України "Про джерела фінансування органів держаної влади" від 30.06.1999 р. передбачає, що вони здійснюють свою діяльність за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік[38]. Тому від успішного виконання Кабінетом Міністрів України бюджету залежить повне і своєчасне фінансування органів судової влади.
У рамках наданих Конституцією України повноважень Кабінет Міністрів України видає постанови і розпорядження (ст. 117), які можуть стосуватися забезпечення діяльності суду. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 907 від 16.06.2003 р. було затверджено Державну програму організаційного забезпечення діяльності судів на 2003-2005 рр. Програма спрямована на створення належних організаційних, фінансових і матеріально-технічних умов для функціонування судів і суддів, органів суддівського самоврядування, розвитку системи кадрового забезпечення судової системи, формування висококваліфікованого суддівського корпусу, інформаційного, нормативно-правового та наукового забезпечення діяльності судової влади з урахуванням перспектив упровадження положень міжнародного законодавства і передбачає низку заходів для досягнення цих завдань[39].
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1506 встановлено порядок виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов'язків у суді[40]. Для врегулювання питань оплати праці суддів Кабінет Міністрів України 03.09.2005 р. прийняв постанову № 865 "Про оплату праці суддів"[41]. Цей документ передбачає значне підвищення розміру заробітної плати суддів України.
Акти Державної судової адміністрації України. У межах визначеної Законом України "Про судоустрій України" та Положенням про Державну судову адміністрацію України від 03.03.2003 р. компетенції ДСА України та її територіальні відділення видають інструкції та рекомендації, а Голова - накази. Цими актами визначаються численні важливі аспекти організації діяльності суду.
Так, наказом голови Державної судової адміністрації України від 12.12.2003 р. № 683 було затверджено перелік модельних судів, призначенням яких є упровадження і поширення передового досвіду організації суду. Відповідні суди було створено на базі місцевих загальних судів у кожному регіоні України. Так, у Харкові статус модельного було присвоєно Комінтернівсьому районному суду, у Києві - Шевченківському, Дніпровському районним судам і Військовому суду Київського гарнізону.
Наказами голови Державної судової адміністрації від 06.01.2006 р. № 1 було затверджено Інструкцію з діловодства в апеляційному загальному суді; від 24.07.2006 р. № 68 - Інструкцію з діловодства в місцевому загальному суді; від 10.12.2002 р. № 75 - Інструкцію з діловодства в господарських судах України. Цими документами регламентуються загальні правила ведення судового діловодства у відповідних судах, порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення у суді до відправлення або передавання в архів, звернення до виконання судових рішень; визначаються відповідальні посадові особи апарату суду.
Наказом голови Державної судової адміністрації України від 21.08.2006 р. № 80 затверджено положення про порядок кваліфікаційної атестації суддів, яке визначає єдиний порядок підготовки та розгляду на засіданнях кваліфікаційної комісії суддів питань кваліфікаційної атестації професійного судді.
Засади, повноваження, порядок діяльності служби судових розпорядників визначено у Тимчасовому положенні про службу судових розпорядників та організацію її діяльності, затвердженому наказом голови Державної судової адміністрації України від 26.09.2003 р. № 51/04. Основними завданнями відповідної служби є перевірка та підготовка зали судового засідання до роботи в ній суду; забезпечення виконання учасниками судового процесу та іншими особами, присутніми в залі судового засідання, розпоряджень головуючого та у разі необхідності здійснення заходів щодо підтримання громадського порядку в залі судового засідання та у приміщенні суду.
Можна також вказати акти ДСА України, спрямовані на фінансове та ресурсне забезпечення судів. Це, зокрема, накази голови Державної судової адміністрації України від 25.06.2003 р. № 250 "Про заходи щодо організації поставки та уведення в експлуатацію комп'ютерної техніки в судах загальної юрисдикції"; від 21.05.2003 р. № 186 "Про створення Єдиної комп'ютерної мережі судів України та запровадження централізованого спостереження за потребами місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції".
У цілому акти ДСА України багаторазової дії можуть видаватися з питань: організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції; створення системи кадрового підбору судової гілки влади; формування висококваліфікованого суддівського корпусу; організації проходження навчальної практики в судових установах; програм підготовки юридичних кадрів, нормативів фінансового забезпечення судів; налагодження планово-фінансової роботи і бухгалтерського обліку в судах та установах судової системи; медичного і санітарно-курортного забезпечення суддів та працівників апаратів судів, надання їм житла; діяльності служби судових розпорядників; інформаційного і технічного оснащення судів тощо. За своєю правовою природою акти ДСА України є підзаконними актами як нормативного, так й індивідуального характеру.
Акти органів судової влади:
а) накази і розпорядження голів судів (місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих, Верховного) - ст. 24, 28, 41, 50 Закону України "Про судоустрій України", з питань, що належать до його повноважень і не пов'язані з відправленням правосуддя. Це можуть бути накази про прийом на роботу працівників апарату суду, присвоєння працівнику апарату суду - державному службовцю - відповідного рангу, застосування заохочення або стягнення щодо працівника апарату суду, а також звільнення його з роботи; про доведення до відома суддів і працівників апарату суду указів Президента України про призначення суддів на посади вперше строком на п'ять років, постанов Верховної Ради України про обрання суддів безстроково, а також актів відповідних органів про припинення повноважень судді. Головами судів можуть затверджуватися Положення про апарат (секретаріат) суду чи його структурні підрозділи і служби, Правила внутрішнього трудового розпорядку суду, посадові інструкції працівників апарату суду тощо.
За своєю правовою природою накази голови суду слід розглядати як прояви адміністративної діяльності керівників цих судових органів, що звернені до підлеглих та їх працівників (головним чином до службовців апарату чи секретаріату суду), які містять у собі обов'язкові для виконання приписи щодо їх поведінки у тих чи інших визначених управлінсько-організаційних ситуаціях. Вони можуть мати як нормативний, так і ненормативний (індивідуальний) характер;
б) акти органів суддівського самоврядування (зборів, конференцій, з'їздів суддів) є обов'язковими для всіх суддів відповідних судів (ст. 105, 108, 112 Закону України "Про судоустрій України"). Ці органи уповноважені приймати рішення з питань внутрішньої діяльності судів чи певного судового органу більшістю голосів присутніх. Виконання рішень зборів суду покладається на голів судів або на президії у тих судах, де вони створені, відповідно до Закону України "Про судоустрій України". Виконання рішень конференцій, з'їздів суддів також може бути покладено на голів судів або на спеціально утворені тимчасові або постійно діючі комісії, до складу яких входять професійні судді. Акти ДСА України, які мають вирішальне значення для організації роботи суду, погоджує постійно діючий вищий орган суддівського самоврядування - Рада суддів України.