1. Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв´язку з виконанням своїх обов´язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.

Комітент зобов´язаний відшкодувати комісіонерові витрати, пов´язані з виконанням ним доручення, незалежно від виплати комісійної винагороди. Це можуть бути витрати з транспортування, навантаження, розвантаження та інші. Тобто це не звичайні витрати, які пов´язані з комісійною діяльністю та компенсуються комісійною винагородою, а такі витрати, які є специфічними, особливими при виконанні доручення. Ці витрати можуть бути вчинені за прямою вказівкою комітента або за власною ініціативою. Але витрати мають бути розумними та доцільними, а також дійсно необхідними, щоб забезпечити належне виконання покладеного на комісіонера доручення. Крім того, вони повинні підтверджуватися відповідними документами. Обов´язок комітента компенсувати названі витрати комісіонера виникає тому, що комісіонер діє для комітента та за його рахунок. Однак договором комісії можуть бути передбачені інші умови.

Право компенсування витрат, пов´язаних з виконанням доручення, не зникає у комісіонера і у тому випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали. Тому комітент зобов´язаний виплатити не тільки комісійну винагороду (ст. 1032 ЦК), а й компенсувати витрати комісіонера.