1. Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

2. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

1. Частиною 2 ст. 28 КПК визначені суб'єкти забезпечення досудового і судового проваджень протягом розумних строків. Так, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

2. Окрім прокурора (див. п. 4 коментаря до ст. 113 КПК) правом встановлювати процесуальні строки під час досудового розслідування наділений також слідчий суддя.

1 Щодо перевищення розумних строків розгляду справ див.: лист Верховного Суду України головам апеляційних судів від 25 січня 2006 року № 1 -5/45 // Закон і Бізнес. -2006.-№6.

306

3. Частина 2 коментованої статті конкретизує положення зазначеної норми, встановлюючи для прокурора і суду обов'язок у разі зменшення ними граничних строків визначати такі строки провадження, щоб вони були достатніми для ^чинення представниками сторін процесуальних дій, а представниками сторони обвинувачення і суду - ще й прийняття процесуальних рішень, і водночас не були такими, що обмежують реалізацію представниками сторони захисту їхніх прав та законних інтересів.