Стаття 117. Поновлення процесуального строку
1. Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
2. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
3. Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропу-шенням строку.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
Про поважні причини неприбуття за викликом див. коментар до ст. 138 КПК.
Заінтересованими особами в контексті коментованої статті є як учасник кримінального провадження, так і особа, яка не є його учасником, котрі сподіваються на вигідне для себе чи осіб, яких вони представляють, рішення, що буде прийнято чи уже прийнято за результатами кримінального провадження.
Клопотання про поновлення строку під час досудового провадження може бути подано як слідчому чи прокурору, так і слідчому судді. Висновок про те, чи строк було пропущено з поважних причин вправі зробити лише слідчий суддя у прийнятій ним ухвалі.
Ухвала слідчого судді про поновлення чи відмову у поновленні процесуального строку оскарженню під час досудового розслідування не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді (ч. З ст. 309 КПК).
У деяких випадках вчасне подання скарги на процесуальне рішення зупиняє чи припиняє його виконання. Однак якщо скарга на це рішення подана з порушенням граничного чи іншого "розумного" строку, то заява клопотання про його відновлення не зупиняє і не припиняє виконання оскаржуваного рішення.
У судових провадженнях питання про поновлення пропущеного строку вирішує суд, який здійснює відповідне провадження.
Про поновлення пропущеного строку подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України див. ч. 5 ст. 447 КПК.