Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 1286. Право заповідача на призначення виконавця заповіту

1.  Заповідач може доручити виконання заповіту фізичній особі з повною цивільною дієздатністю або юридичній особі (виконавцеві заповіту).

2. Якщо заповіт складено на користь кількох осіб, виконання заповіту може бути доручено будь-кому з них.

3. Якщо заповіт складено на користь однієї особи, виконання заповіту може бути покладено на особу, яка не є спадкоємцем за заповітом.

Заповідач у своєму заповіті може призначити виконавця заповіту, який слідкуватиме за додержанням усіх викладених в документі положень. Він є тією особою, яка виступає своєрідним гарантом здійснення волі заповідача. На виконавця заповіту покладається виконання дій по охороні спадщини, управлінню нею.

Частина 1 ст. 1286 ЦК зазначає умови, яким повинен відповідати виконавець заповіту: 1) це має бути фізична або юридична особа; 2) вона має мати повну дієздатність (для фізичної особи) та правоздатність (для юридичної особи).

Повністю дієздатною вважається особа, яка розуміє значення своїх дій, здатна своїми діями набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, здатна своїми діями створювати для себе цивільні обов´язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, яка досягла 18 років або набула повної дієздатності відповідно до положень ст.ст. 31-32 ЦК.

Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення та реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється з моменту її ліквідації або реорганізації та виключення із зазначеного реєстру (ст. 68 ЦК). Юридична особа має такі самі цивільні права та обов´язки як фізична особа, за винятком тих прав і обов´язків, необхідною передумовою яких є природні властивості людини.

Якщо в заповіті спадкодавець зазначає спадкоємцями двох осіб, то виконання заповідального розпорядження може бути покладено на одну із цих осіб на вибір спадкодавця.

Виконання заповіту може бути покладене на особу, яка не є спадкоємцем за заповітом. Тобто у заповіті зазначається одна особа, а виконавцем призначається інша. Така особа може бути спадкоємцем за законом, а може бути взагалі сторонньою особою, що не є спадкоємцем спадкодавця. Таке положення встановлюється з метою, щоб захистити інтереси спадкоємця за заповітом, який може тривалий час не знати про відкриття спадщини (наприклад, знаходитися у відрядженні, проживати в іншій країні тощо), тому, призначається виконавець, який до появи спадкоємця виконує дії по охороні спадщини, управляє нею.