1. Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена у заповіті.

2.  Чинність повноважень виконавця заповіту припиняється нотаріусом за місцем відкриття спадщини за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами.

3. Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути нотаріусові документ, який був йому виданий (частина третя статті 1290 цього Кодексу).

4. У разі неповернення виконавцем заповіту документа, який засвідчував його повноваження, спадкоємці мають право витребувати документ, а також вимагати відшкодування завданих їм збитків.

Повноваження виконавця заповіту можуть припинятися у таких випадках: 1) при виконанні заповіту; 2) у випадку визнання заповіту недійсним; 3) в разі смерті виконавця; 4) за рішенням суду; 5) за ініціативою зацікавлених осіб; 6) в разі відмови виконавця заповіту від виконання своїх повноважень. Як слідує із змісту Розділу 88 ЦК «Виконання заповіту», повноваження виконавця заповіту містяться в реалізації розпорядження заповідача, тому найбільш «повсякденним» випадком, слід все-таки вважати випадок, коли повноваження виконавця припиняються при виконанні заповіту, тобто повному здійсненні волі спадкодавця.

За погодженням спадкоємців та відказоодержувачів, нотаріус припиняє повноваження виконавця заповіту. Це відбувається за місцем відкриття спадщини. Вважається, що таке припинення можливе після надання виконавцем заповіту звіту про виконання повноважень та з´ясуванням думки спадкоємців та відказоодержувачів про здійснення волі заповідача.

У випадку припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути документ, який видавався нотаріусом для підтвердження його повноважень. В разі відмови особи повернути цей документ, спадкоємці мають право звернутися до суду про витребування документа, який засвідчував повноваження виконавця. Спадкоємці також мають право на відшкодування збитків, які можуть бути завдані такими діями виконавця.