Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 1295. Право виконавця заповіту на відмову від здійснення своїх повноважень

1. Виконавець заповіту, незалежно від того, ким його було призначено, має право відмовитися від здійснення своїх повноважень.

2. Виконавець заповіту зобов´язаний негайно повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, про відмову від здійснення своїх повноважень.

3. Виконавець заповіту не може відмовитися від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям.

4.  Виконавець заповіту відповідає перед спадкоємцями за збитки, що були їм завдані у зв´язку з невиконанням вимог, встановлених у частинах другій та третій цієї статті.

Частина 1 ст. 1295 ЦК встановлює право виконавця заповіту відмовитися від виконання, покладених на нього повноважень. Це може бути пов´язано з певними причинами (хвороба, відрядження тощо). Причому не грає ролі, хто призначав цю особу виконавцем, чи заповідач, чи нотаріус, чи його обирали самі спадкоємці.

Але поряд з правом відмови від виконання заповіту, ЦК встановлює обов´язок виконавця, згідно якому останній повинен негайно повідомити спадкоємців, а також інших зацікавлених осіб про відмову від здійснення своїх повноважень. Цей обов´язок захищає інтереси спадкоємців, бо поки відбудеться заміна виконавця заповіту, спадкове майно може бути залишене без догляду, що може призвести до майнових збитків або навіть до пропущення строків прийняття спадщини. Наприклад, виконавець заповіту відмовився від виконання на етапі, коли повідомляються чи викликаються спадкоємці, — результатом неявки спадкоємця стало пропущення для нього строку для прийняття спадщини.

Відмова виконавця заповіту повинна бути в письмовій формі, щоб уникнути непорозуміння висловленої волі, а також забезпечити відповідні докази.

Право виконавця заповіту на відмову від здіснення своїх повноважень фактично нічим не обмежено. Але ч. З коментованої статті встановлює випадок, який складає виключення. Виконавець заповіту не може відмовитися від виконання своїх повноважень, якщо це пов´язано із вчиненням невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям. Після виконання таких невідкладних дій виконавець вправі відмовитися від здійснення подальших повноважень.

Частина 4 ст. 1295 ЦК встановлює санкції за порушення виконавцем заповіту умов ч. 2 та ч. З цієї ж статті. Так, якщо виконавець заповіту не повідомив спадкоємців та зацікавлених осіб про відмову від здійснення своїх повноважень, або не вчинив невідкладні дії, які спричинили збитки спадкоємцям, то він повинен відшкодувати всі збитки, що були завдані ним останнім.