Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Сторінки матеріалу:

  • Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
  • Сторінка 2

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;

3) виключено;

4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними і а господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими сулами та Верховним Судом України;

5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР. від 05.04.2001 р. № 2342-41, від 07.07.2010 р. № 2453-УІ)

(1)  Суб'єктний склад учасників судового процесу у справах про притягнення до адміністративної відповідальності становлять особи, до яких застосовуються

   

Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено статтями 218- 24417 КУАП. У свою чергу, на такі справи не поширюється компетенція адміністративних судів (пункт 3 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

(2)   Стаття 213 коментованого Кодексу наводить вичерпний перелік органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 цієї статті, справи про адмінправопорушення розглядають:

1) адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад- в усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб) (див. статтю 218 КУАП);

2) виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 104, 141, 142, 152, 159, статтею 175 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186* (див. коментар до статті 219 КУАП);

3) районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) - справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41і - 41 ,42/1 -42, частиною першою статті 44, статтями 44 46і. 46 ,51,51 ,53 , частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85і, 88 - 882, 90, 91. 92і, частиною третьою статті 96і, статтями, 98, 101 -103. частиною першою статті 106і, статтями 1062, 107 , частиною другою статті 112, частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями І222, 1224, 122 , частиною третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 127і, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 135і, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 149і, частиною другою статті 154, статтею 155 , частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162- 1623, 163і - 1634, частиною другою статті 1637, статтями, І6312, 164, 164 , 164516416, 166і - 1664, частинами першою, другою, дев'ятою та десятою статті 1666, 166716612, 166і4- 166і8, 1УІ2, 1722- - 1729, 173- 1732, 174, І772, частиною третьою статті 178. частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184- 185м, 1865- 186% 187, 188, 188і, 18813, 188м, 18816, 18817, 188Гс, 18822, 18825, 18827, І8828, 18831. 18832, 18833, 1883 18835, 188 , 1884 частиною першою статті 189і, статтями 1893, 190, 191, 193. 195і - 1956, частиною першою статті 203, статтями 204 - 206', 2122 - 2122 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років (див. коментар до статті 221 КУАП);

4) місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України - тільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1853 цього Кодексу (див. коментар до статті 221-1 КУАП);

5) органи внутрішніх справ (міліція) - справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності

   

вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина друга статті 106 , частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 , частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 , 121 , частини перша, друга і третя статті 122, частини перша і друга статті 123, статті 124 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма і дев'ята статті 133і, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 161, 164 , 173, статтею 175' (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 1892, 192, 194, 195, статті 197 - 201 ) (див. коментар до статті 222 КУАП);

6)   органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те цим Кодексом (див. статті 222-] -244-19).

(3)   Як вже зазначалося вище, на справи про адміністративні правопорушення не поширюється компетенція адміністративних судів (пункт 3 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України). Разом з тим статтею 287 КУАП особі, щодо якої прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення, а також потерпілим надано право оскаржити її.

Відповідно до частини другої зазначеної норми постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному КУпАП.

Порядок оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, прийнятих іншими органами (посадовими особами), визначений статтею 288 КУпАП. Відповідно до цієї статті постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

постанову адміністративної комісії- у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну ралу або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Тобто, за змістом указаних правових норм, постанови про адміністративні правопорушення, прийняті судом, можуть бути оскаржені в порядку, визначеному КУпАП; для постанов, прийнятих іншими органами (посадовими особами), встановлено альтернативний порядок оскарження: або до виконкому відповідної ради, до відповідної ради, до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи), або до адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.

Як свідчать матеріали узагальнення судової практики, неодноразово траплялися випадки недотримання судами вимог КАС щодо юрисдикції справ про адмінправопорушення. Наприклад, закриваючи провадження у справах, суди виходили з того, що предметом спору у таких справах є накладення адміністративних стягнень, а тому відповідно до пункту 3 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів на ці спори не поширюється. Зазначені порушення норм процесуального права неодноразово ставали підставою для скасування судових рішень.

(4)   Відповідно до п. 1.2 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № І -АП "Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності", затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 26 жовтня 2009 року № 405 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2009 р. за № 1056/17072) органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення та визначені статтею 213 та главою 17 коментованого Кодексу, а також митні органи щороку заповнюють Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності, та подають його до органу державної статистики за територіальним принципом.

Порядок заповнення форми № 1-АП такий.

1 .Форма № 1 - АП заповнюється на підставі документів первинного обліку справ про адміністративні правопорушення, що перебували на розгляді в органі (у посадової особи), який складає звіт, протягом звітного періоду.

2. У разі вчинення однією особою двох або більше адміністративних правопорушень протягом звітного періоду при заповненні форми № 1-АГІ кількість осіб наводиться за кількістю розглянутих справ, тобто дані показника графи 5 мають дорівнювати даним показника графи 7.

У разі вчинення однією особою декількох адміністративних правопорушень, справи щодо якої одночасно розглядалися одним і тим самим органом (посадовою особою), наводяться у графі 5 як одна за результатами розгляду та накладення стягнення у межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. У цьому випадку до основного стягнення може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з учинених правопорушень (відповідно до вимог частини другої статті 36 КУпАП), і особа, до якої застосовується стягнення, вказується в графі 7 як одна.

3. Справи, постанови за якими було скасовано, змінено або переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами, у звіті відображаються як такі, що надійшли вперше, тобто без урахування результатів попередніх розглядів цих справ.

Справи, що в подальшому були передані за підвідомчістю на розгляд іншому органу (посадовій особі), у звіті не вказуються.

Якщо об'єднуються декілька справ, одна з яких надійшла в попередньому звітному періоді а інша - у звітному періоді, остання, як така, що надійшла у звітному періоді, як виняток, у звіті не обліковується.

При роз'єднанні справ кожна з них реєструється як така, що надійшла вперше, а результати їх розгляду відображаються у звіті окремо за кожною справою.

У графах 1 - 15 наводяться дані щодо кількості справ та осіб за цими справами із врахуванням показника рядка 1 довідки форми № 1-АП.

4. У графі Б указуються назви статей КУпАП або адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена іншими законами України; у графі В указуються номери статей відповідно до правопорушень, що наведені в графі Б.

5. У графі 1 наводяться дані про залишок справ про адміністративні правопорушення, не розглянутих на початок звітного періоду.