Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 324. Наслідки неприбуття прокурора і захисника

1. Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

2. У разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 цього Кодексу.

3. Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з'явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.

4. Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд зобов'язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні.

1. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором є однією з основних засад судочинства (див. п. 5 ч. З ст. 129 Конституції України).

682

Підтримувати державне обвинувачення від імені прокурора можуть відповідно до п. 15 ч. 1 ст. З КПК Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів та прирівняні до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів прокуратури, їх заступники, прокурори підрозділів органів прокуратури, прокурори-криміналісти, які діють у межах своїх повноважень.

Участь прокурора в судовому засіданні при розгляді кримінальних справ є обов'язковою. У випадку неприбуття прокурора, який був повідомлений належним чином, суд відкладає розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду. Закон вимагає з'ясування причини неприбуття і у випадку встановлення неповажної причини може поставити питання про відповідальність його перед органами, які згідно з законом уповноважені притягувати прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Прокурор не бере участі у розгляді справ, в яких обвинувачення здійснюється у приватному порядку потерпілим (справи про злочини, передбачені ст. 477 КПК), та справи, у яких прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення в порядку, передбаченому ст. 340 КПК. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого, відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК, - його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (див. ч. 4 ст. 26 КПК).

Виконуючи свою процесуальну функцію на стадії судового розгляду справи (підтримання державного обвинувачення), прокурор вправі надавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладати свої міркування з приводу доведеності обвинувачення, застосування кримінального закону і міри покарання щодо обвинуваченого.

2. У випадку, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде висновку, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог ст. 341 КПК повинен відмовитися від обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. У разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення у суді головуючий роз'яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді. Потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення у суді, користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду. У такому випадку кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення (див. коментар до ст. 340 КПК).

Тому відповідно до принципу змагальності відмова прокурора від обвинувачення є обов'язковою для суду - суд повинен таке провадження закрити

- 683

(див. п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК). Правило про закриття провадження не стосується випадку, коли функцію підтримання державного обвинувачення бере на себе потерпілий.

Прокурор, будучи процесуально незалежним, повинен керуватись тільки законом і об'єктивною оцінкою досліджених у суді доказів. Водночас, зміну обвинувачення та відмову від підтримання державного обвинувачення він повинен узгоджувати з керівником органу прокуратури, де він працює (ч. 1 ст. 341 КПК).

3. Якщо прокурор не може здійснювати свої повноваження через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або через іншу поважну причину, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншу службову особу органу прокуратури керівником цього органу. Законом передбачено, що у випадку неможливості подальшої участі прокурора у судовому провадженні він замінюється іншим у порядку, передбаченому ст. 37, ч. 2 ст. 324 КПК.

4. Захисник, здійснюючи захист прав і законних інтересів обвинуваченого, на стадії судового розгляду надає йому необхідну юридичну допомогу і сприяє у здійсненні його прав. Для виконання цих функцій законом надано захиснику можливість використовувати всі законні засоби і способи захисту та сприяти суду в з'ясуванні обставин, що виправдовують обвинуваченого або пом'якшують покарання.

З прийняттям КПК 2012 р. суттєвих змін зазнали положення, що регламентують участь захисника у кримінальному провадженні. Необхідно зазначити, що за ст. 45 КПК захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений з нього. Отже, якщо за попереднім КПК захисником могли бути адвокат, фахівці в галузі права, близькі родичі, опікуни або піклувальники (з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства), то за нині чинним -виключно адвокати.

Про випадки обов'язкової участі захисника в судовому розгляді див. коментар до ст. 52 КПК.

Законом передбачено, що захисник призначається обвинуваченому також у разі, якщо обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно, а також коли суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а обвинувачений не залучив його (див. п.п. 2, З ч. 1 ст. 49 КПК). Порушення права особи на захист є суттєвим порушенням прав людини. Недодержання судом положень про обов'язкову участь захисника є порушенням права обвинуваченого на захист і може тягти за собою скасування вироку (див. п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК).

684

У випадку неприбуття захисника, який був повідомлений належним чином, суд відкладає розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду. Закон вимагає з'ясування причини неприбуття і у випадку встановлення її неповажності може поставити питання про відповідальність його перед органами, які згідно з законом уповноважені притягувати адвоката до дисциплінарної відповідальності.

5. Згідно з ч. З ст. 324 КПК, якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з'явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням. Вказані положення є важливою гарантією дотримання права особи на захист.

6. Якщо захисник (завчасно попереджений) не прибув для участі у проведенні певної процесуальної дії і за умови, що обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, - це не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою. Однак, якщо обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 46 та ст. 53 КПК.

7. Виконанню захисником та прокурором своїх обов'язків у суді передує ретельне ознайомлення їх з матеріалами кримінального провадження, у зв'язку з чим законом у ч. 4 ст. 324 КПК визначено обов'язок суду надати прокурору та захиснику, які раніше не брали участі у справі, час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні. Достатність часу буде визначатись судом у кожному коректному випадку, виходячи з кількості обвинувачених та інших учасників кримінального провадження, стадії, на якій вказані особи залучаються до участі у судовому провадженні, обсягу матеріалів провадження та інших суттєвих обставин.