Стаття 330. Заходи до порушників порядку судового засідання

1. Якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.

Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення.

 693

2. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність ta неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

3. У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

4. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

1. Стаття 330 КПК містить логічно побудовану систему правових норм, відчутно наповнених етико-моральним змістом, які повинні регулювати відносини, що виникають під час судового розгляду кримінальної справи. Це має особливе суспільне значення, оскільки будь-які, особливо брутальні порушення нормального судового розгляду ускладнюють здійснення конституційної функції правосуддя.

2. У випадку порушення норм поведінки обвинуваченим головуючий попереджає його про те, що у разі повторення ним зазначених дій його буде видалено із зали судового засідання, а при повторному порушенні суд своєю ухвалою вправі постановити рішення про видалення обвинуваченого з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. В цьому разі, якщо обвинувачений не має захисника, законом покладено обов'язок на суд залучити захисника для здійснення захисту обвинуваченого за призначенням і відкласти розгляд на строк, необхідний для підготовки захисника до захисту. Після тимчасового видалення обвинуваченого із залу судового засідання йому надається в наступному засіданні можливість ознайомитись з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, а також надається можливість дати пояснення щодо прийнятих судом за його відсутності рішень.

3. Передбачене законом право головуючого видалити обвинуваченого із зали судового засідання на весь час судового розгляду суди практикують лише в тому разі, якщо він своєю поведінкою грубо порушує порядок у судовому засіданні і перешкоджає подальшому розгляду справи. Якщо ж судом було прийняте таке рішення, обвинувачений позбавляється можливості брати участь у судовому розгляді, виступати в судових дебатах чи з останнім словом. Однак рішення, яким закінчено провадження у суді, негайно після його ухвалення має бути оголошено обвинуваченому.

Порушення судом порядку видалення обвинуваченого із залу судового засідання (наприклад, видалення його за перше порушення чи без відповідного попередження у зв'язку з відмовою давати показання чи брати іншу участь у

694

судойрму розгляді) є порушенням його права на захист і може тягти за собою скасування вироку чи іншого судового рішення.

4. Попередження про відповідальність за неповагу до суду у разі невиконання розпорядження головуючого може застосовуватись до прокурора та захисника. У випадку повторення вказаними учасниками судового провадження порушення у залі судового засідання, кожного з них може бути притягнуто до відповідальності.

У разі порушення захисником або прокурором порядку у залі судового засідання суд може повідомити про це в першому випадку - особам чи органам, яким організаційно підпорядкований захисник, або кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, уповноважену вирішувати питання по дисциплінарну відповідальність адвокатів, а в другому випадку суд може повідомити відповідний орган прокуратури, якому підпорядкований прокурор, про порушення ним вказаного порядку.

5. Стосовно інших осіб, присутніх у залі судового засідання (свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші), при порушенні ними порядку у судовому засіданні головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду, а при повторному порушенні суд своєю ухвалою вправі постановити рішення про видалення будь-кого з них із зали засідання та притягнення до відповідальності. За непідкорення розпорядженням головуючого або за порушення порядку під час судового засідання, а так само за вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду або до встановлених у суді правил, винуваті особи можуть нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення, "Прояв неповаги до суду", що тягне за собою накладення штрафу від 20 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

6. Про зроблені судом зауваження сторонам, учасникам провадження та іншим особам, присутнім у залі судового засідання, рішення про видалення, попередження про відповідальність обов'язково відмічається в журналі судового засідання.

Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва, яка використовується для реалізації постановленої судом ухвали і наведення порядку в залі судового засідання.