Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 398. Виникнення права володіння

1. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Положення цієї статті мають значення лише для визначення підстав титульного володіння, тобто права володіння на чуже майно. Для виникнення у володільця такого права, він повинен набути таке володіння за договором з власником або іншою особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Таким чином, титульне володіння виникає на підставі договору, іншого правочину, адміністративного акту, а також у випадках, прямо передбачених законом. Суб´єктом титульного володіння є будь-яка особа, яка тримає майно на підставі певної правової підстави. Наявність у титульного володільця права володіння не пов´язується з фактичним перебуванням майна під його безпосередньою владою.

В такій ситуації можна говорити, що особа є володільцем і у випадку, коли фактично володіє ним, і не володіє. Це пояснюється за допомогою конструкції похідного володіння: володільцем є особа, яка має титул (підставу) володіння, але фактично не тримає майно, і та особа, яка отримала майно від останньої за іншою правовою підставою і фактично тримає його.

Об´єктом титульного володіння, на відміну від фактичного володіння, може бути будь-яке майно, не вилучене з цивільного обігу, яке може бути об´єктом права приватної власності. Сторонами в договорі, який може бути підставою виникнення права володіння є, з однієї сторони, володілець, а з іншої — власник або особа, якій майно було передано останнім за наявності відповідних повноважень, наданих ним, щодо передачі права володіння іншій особі.

Вираз «інші підстави, встановлені законом», який використовується в цій статті, охоплює односторонні правочини, адміністративні акти, а також інші підстави, для встановлення яких достатньо положень закону та певного юридичного факту, зокрема, особа, яка володіє знайденою річчю протягом шестимісячного строку на розшук її власника, також є титульним володільцем. Прикладом титульного володіння, яке виникло на підставі одностороннього правочину також є таке, що виникло на підставі доручення на керування автомобілем. Титульними володільцями також є особи, які мають інші речові права на чуже майно, передбачені Розділом другим Книги третьої ЦК. Зокрема, титульним володільцем є сервітуарій — особа, яка має право користування житлом як член сім´ї власника житла, землекористувачі — емфітев та та суперфіціарій — щодо наданих їм у користування земельних ділянок тощо.