1. Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором.

2. Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону не менш як за один рік.

Відповідно до положень статті, що коментується, встановлюється загальне правило, згідно якого емфітевтичне право є строковим. Строк має бути визначений сторонами при укладенні договору про емфітевзис та повинен бути в ньому закріплений. Обчислення строків відбувається відповідно положень глави 18 ЦК.

Договір про встановлення емфітевзису може укладатися також на невизначений строк, але у цьому випадку відносини сторін з приводу використання емфітевзису є менш стабільними, оскільки укладення договору, таким чином, дає право кожній із сторін відмовитись від договору.

Відмова від договору є підставою припинення права користування земельною ділянкою (емфітевзису). До порядку вчинення такої відмови висувається вимога, щоб вона була здійснена шляхом попереднього попередження, виконаного другою стороною не менш як за один рік до ймовірної дати припинення емфітевзису. Це не позбавляє жодну з сторін права попередити іншу за більш тривалий термін ніж один рік. Так само в разі наявності відповідної домовленості сторони вправі відмовитись від договору за більш короткий термін ніж один рік. Попередження про відмову від договору є правочином, тому до його змісту та форми висуваються вимоги загальних правил про правочини.