1. Автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу, а також право:

1) вимагати зазначення свого імені у зв´язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти зазначення свого імені у зв´язку з використанням твору;

3)  обирати псевдонім у зв´язку з використанням твору;

4) на недоторканність твору.

Автор твору як суб´єкт права інтелектуальної власності відповідно до ст. 423 ЦК України наділяється певними особистими немайновими правами. Крім них авторству твору додатково належать ще такі наведені особисті немайнові права. Слід підкреслити, що наведені особисті немайнові права належать тільки автору твору.

Автор має право вимагати зазначення свого імені у зв´язку з використанням твору, якщо

це практично можливо. У цьому проявляється юридична можливість автора, забезпечена законом, вимагати визнання свого авторства в суспільстві. Це означає, що автор може використовувати твір сам або дозволяти іншим використовувати свій твір під своїм справжнім ім´ям, під умовним ім´ям (псевдонімом) або без позначення свого імені (анонімно). Право на авторське ім´я є таким особистим немайновим правом, яке автор не може передати будь-якій іншій особі за будь-яких умов. Як і право авторства право на авторське ім´я виникає із самого акту створення твору. Проте це право на ім´я реалізується лише при будь-якому оприлюдненні твору. Право на авторське ім´я є чинник протягом життя автора. Після його смерті це право охороняється спадкоємцями, авторсько-правовими організаціями або державою.

Автор твору має право позначити своє ім´я одним із трьох способів - своїм справжнім ім´ям, псевдонімом або зовсім не зазначати своє ім´я. Своє справжнє ім´я автор може позначити своїм прізвищем, ім´ям і по-батькові повністю або зазначити своє прізвище і ініціали, або зазначити своє прізвище і ім´я повністю. Проте якщо твір позначається тільки ініціалами, то твір вважається анонімним.

Вибраний автором спосіб позначення свого імені міститься на титульному листі твору або афіші, зазначається в титрах фільму або оголошується перед публічним виконанням твору або передачею в ефір тощо.

Часто, особливо при використанні наукового твору шляхом його видання, автор може зазначити свій науковий ступінь, вчене або почесне звання, посаду та інші реквізити. Будь-які зміни в спосіб позначення свого імені вносити не допускається.

ЦК надає право автору забороняти зазначення свого імені у зв´язку з використанням твору. Якщо автор твору не бажає з тих чи інших причин розкривати своє справжнє ім´я, то він, як уже зазначалося, може позначати твір обраним ним псевдонімом, дозволити його використання без позначення свого імені, тобто дозволити його використання анонімно. Але ЦК містить спеціальну норму, відповідно до якої автор має право забороняти зазначення свого імені у зв´язку з використанням твору. Постає запитання — чи має автор право забороняти зазначення свого справжнього імені і обраного ним псевдоніма у зв´язку з використанням твору. Псевдонім — це є спосіб зазначення свого імені. Отже, автор має право забороняти зазначення свого справжнього імені і псевдоніма у зв´язку з використанням свого твору. Іншими словами, автор має право зовсім не позначати свого справжнього імені чи псевдоніма і забороняти іншим це робити. Тобто автор має право оприлюднювати свій твір без зазначення свого імені будь-яким способом — анонімно.

Часто автори бажають присвятити свій твір будь-якій особі, історичній події тощо. ЦК і чинним законодавством це питання не врегульоване, хоча в практиці такі посвяти мають місце. Але й прямої заборони помістити таку посвяту законодавство також не містить. Це питання слід вирішувати угодою між автором і особою, яка буде використовувати твір. При виданні твору найліпше це питання врегулювати авторським договором.