Стаття 439. Забезпечення недоторканності твору

1. Автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.

3. У разі смерті автора недоторканість твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. За відсутності такого уповноваження недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими заінтересованими особами.

Законодавець при визначенні змісту права на недоторканість виходить із концептуального положення, що автор несе повну відповідальність за зміст, художній рівень та інші якісні характеристики твору. В першу чергу він заінтересований в тому, щоб при використанні його твору не були допущені будь-які хоча б найменші зміни твору, які на думку автора могли б йому зашкодити.

Право на недоторканність твору полягає в тому, що автор має право будь-яким чином протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору, які, на його думку, можуть нанести шкоду твору. ЦК не розкриває зиготу дій, які можуть зашкодити твору. Це може бути перекручення міркувань, думок, його положень, змісту твору в цілому, які можуть бути зроблені як навмисно, так і без умислу. Твір може бути спотворений, тобто внесеними змінами чи доповненнями настільки перетворений ними, що істотно зіпсували, пошкодили, зробили гіршим, не схожим на попередній первинний твір.

Дією, проти якої автор може протидіяти, визнається також будь-яка зміна твору без згоди автора. Такі зміни без згоди автора не допускаються навіть в тому випадку, коли, на думку користувача, вони роблять твір кращим.

Зміст права на недоторканість полягає в тому, що при виданні, публічному виконанні або іншому використанні твору забороняється без згоди автора вносити будь-які зміни як в самий твір, так і в його назву, позначені іменем автора. Без згоди автора забороняється супроводжувати твір ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями та будь-якими іншими поясненнями. Не можна без згоди автора скорочувати обсяг твору, змінювати або замінювати окремі глави, порушувати цілісність твору тощо, вилучати із твору авторські посвяти, епіграфи, анотації тощо.

Разом з тим чинне законодавство допускає цитування в оригіналі і перекладі в наукових, дослідницьких, полемічних, навчальних, інформаційних цілях із правомірно оприлюднених творів в обсязі, оправданому метою цитування. Допускається також відтворення в оглядах поточних подій в кіно, на радіо, по телебаченню випущених в світ літературних і художніх творів в обсязі, що відповідає інформаційній меті. В усіх зазначених випадках твір відтворюється і використовується не в первісному вигляді, а в переробленому, проте такі зміни твору не визнаються порушенням права на недоторканність.

Не визнається порушенням права на недоторканність творча інтерпретація твору виконавцем чи режисером-постановником за умови відсутності змін форми і змісту. Створення пародій і стилізацій, опублікування критичних оглядів та коментарів також не є порушенням права на недоторканність.

Не допускається будь-яке інше посягання на твір, яке здатне зашкодити честі і репутації автора. Чи шкодить це посягання на твір честі і репутації автора в разі виникнення спору, вирішує суд.

Крім автора твору, протидіяти зазначеним неправомірним діям ЦК наділяє після смерті автора спеціально уповноважену на це автором особу. За відсутності такої особи недоторканність твору можуть здійснювати спадкоємці автора та інші заінтересовані особи.

Право протидіяти перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора, а також захист авторства не переходить до спадкоємців в порядку спадкування. Правом на недоторканність твору померлого автора спадкоємців наділяє закон.

Крім спадкоємців право на недоторканність твору померлого автора можуть здійснювати інші заінтересовані особи. Це можуть бути як фізичні, так юридичні особи. Фізичними можуть бути особи близькі автору, які не входять в коло спадкоємців ні по закону, ні по заповіту. Юридичними особами можуть бути творчі спілки письменників, художників та інших митців. Такими особами можуть бути органи виконавчої влади.