1. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не передбачено договором чи законом.

Основним майновим правом інтелектуальної власності на твір є право на його використання. Право на використання будь-якого твору передусім належить самому авторові. За Законом України «Про авторське право і суміжні права» право на використання твору визначається як виключне. ЦК це право не визнає виключним. Уявляється, що право на використання твору за своєю юридичною природою є виключним. Виключність цього права полягає в тому, що тільки сам автор має право використовувати створений ним твір (за винятком випадків, передбачених законом) і тільки суб´єкт цього права може видавати дозвіл на його використання іншим особам. Право на використання твору надає його суб´єкту право вилучати корисні якості твору у будь-якій формі і будь-яким способом.

Право на використання твору означає також право автора вирішувати питання про доцільність (готовність) оприлюднення твору, в якій формі, в якому обсязі і межах тощо.

Другим основним майновим правом інтелектуальної власності є право, автора та інших осіб, які мають авторське право дозволяти використання твору іншим особам або забороняти їм таке використання, відтворення твору, тобто, виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі і цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп´ютер.

Надання права використання твору іншій особі може мати місце лише на підставі договору, який має бути укладений лише (за винятком випадків, визначених законом) в письмовій формі. Договір на використання твору іншими особами може бути укладений лише на твори, які знаходяться в об´єктивній формі.

Виключне право дозволяти використання твору включає в себе також право на опублікування (випуск у світ), яке є однією із найбільш поширених форм використання твору. Шляхом опублікування автор доводить до відому суспільства свій твір. Водночас право на опублікування твору є способом реалізації автором та іншими особами, що мають авторське право, свого майнового права інтелектуальної власності, способом його реалізації.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» знає ще одне поняття, близьке до опублікування — оприлюднення. Оприлюдненням (розкриття публіці) твору є здійснена за згодою автора чи іншого суб´єкта авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо. Одним із найбільш поширених способів оприлюднення є опублікування твору, фонограми, відеограми. Опублікуванням визнається випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб´єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічним, електронним чи іншим способом примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи відеограми розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми, відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору: фонограми, відеограми.

Опублікування твору, фонограми, відеограми часто називають випуском твору, фонограми чи відеограми у світ. Опублікуванням визнається доведення твору, фонограми чи відеограми до відому необмеженого кола осіб. Це породжує право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання. При цьому твір може бути використаний іншими особами лише з дозволу автора чи інших осіб, що мають авторське право, за винятком випадків, передбачених ЦК та іншим законом.