Норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.

1. Коментована стаття встановлює розмір норми житлової площі на одну особу. Вона являє собою розрахунковий норматив забезпеченості житловою площею в громадському та державному житловому фонді на одну особу. При цьому у даному випадку йде мова про розмір житлової площі - без урахування площі нежитлових приміщень (кухонь, коридорів, комор і т. п.). Слід також враховувати, що у ряді випадків законодавство використовує не норму жилої площі, а загальну площу житлового приміщення. Так, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 р. приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім´ї та додатково 10 квадратних метрів на сім´ю.

Норму жилої площі слід відрізняти від норми надання громадянам житлових приміщень, що передбачена ст. 48 ЖК України. Зазначена норма не збігається з рівнем фактичної забезпеченості громадян житлом. Вона може бути, за звичай, нижче цього рівня.

Норма жилої площі застосовується при: визначенні максимального розміру наданих громадянам житлових приміщень (ст. 48 ЖК України), розміру зайвої житлової площі для нарахування квартирної плати за користування житловим приміщенням (ст. 66 ЖК України); наданні ізольованого житлового приміщення, що звільнився в квартирі (ст. 54); реалізації права наймача на одержання житлового приміщення меншого розміру замість займаного (ст. 90); наданні наймачу іншого упорядженого житлового приміщення у зв´язку з капітальним ремонтом житлового будинку (ст. 102).