Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 59. Підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним

Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

1. Коментована стаття встановлює правило про можливість визнання ордеру на житлове приміщення недійсним у судовому порядок та визначає перелік підстав визнання його недійсним.

Перша група таких підстав пов´язана з наданням особою, відомостей, що не відповідають дійсності про потребу у поліпшенні житлових умов. Такими відомостями можуть бути невірна інформація про членів сім´ї наймача, про розмір раніше займаної площі, що стало підставою взяття на квартирний облік, про наявність особливих захворювань наймача тощо.

Друга група підстав пов´язана з порушенням прав інших осіб чи організацій на зазначене в ордері житлове приміщення. Так, наприклад, ордер може бути визнаний недійсним, коли він виданий на житлове приміщення, право на яке належить іншій особі, у випадках видачі ордера з порушенням прав наймача на одержання ізольованого житлового приміщення у порядку ст. 54 ЖК України тощо

Третя група підстав пов´язана з неправомірними діями посадових осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення, наприклад, порушення посадовими особами виконавчого органу місцевого самоврядування, встановленого законом порядку розгляду і вирішенні питань про постановку громадян на квартирний облік і надання житлових приміщень, порушення правил черговості надання житлових приміщень тощо.

Ордер може бути визнаним також недійсним у випадку його видачі на нежиле приміщення або на житлове приміщення, що не відповідає санітарним і технічним вимогам та в інших випадках, що унеможливлюють проживання громадянина у відповідному приміщенні.

2. Відповідно до положень ст. 117 ЖК України у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення. У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

3. Пленуму Верховного Суду у своїй постанові від 12 квітня 1985 р. N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" підкреслює, що на вимоги про визнання недійсним ордера на жиле приміщення поширюється трирічний строк позовної давності. Цей строк починає спливати з дня видачі ордера. Визнавши причини пропуску цього строку поважними, суд задовольняє обґрунтовані вимоги. З цих самих правил слід виходити при розгляді вимог про виселення осіб, договір найму жилого приміщення з якими укладений з порушенням встановленого порядку без видачі ордера. У цьому випадку трирічний термін позовної давності обчислюється з дня укладання договору.