Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 55. Обов'язок подружжя турбуватися про сім'ю

1. Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

2. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька.

3. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

4. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.

1. Виходячи зі змісту коментованої статті, обов'язок дружини та чоловіка турбуватися про сім'ю має як моральний, так і матеріальний характер. Так, норми частин 1, 2 та 3 є моральними нормами, і в разі їх невиконання не настає ніяких санкцій. Отже, зрозумілим є те, що примусити когось любити та поважати не можна ні за допомогою переконання, ні за допомогою примусу. Норма, яка міститься у ч. 4 вказаної статті, містить вказівку на обов'язок дружини та чоловіка матеріального характеру, який забезпечується низкою санкцій, що передбачені Сімейним та Цивільним кодексами України.

2. Перелічені у коментованій статті обов'язки немайнового характеру покликані створити необхідне середовище для нормальної життєдіяльності всіх членів сім'ї як всередині її, так і за її межами. Виконання вказаних обов'язків має на меті піклування про добробут та благополуччя сім'ї, створення в ній такої затишної атмосфери, яка б сприяла всебічному розвитку індивідуальності кожного з її членів, повазі їх один до одного, взаємній любові та взаєморозумінню. 1 прикладом такого ставлення один до одного мають стати саме чоловік та дружина як першооснова сім'ї.

3. Відповідальність подружжя один перед одним за власну поведінку та перед іншими членами сім'ї має моральний характер. Юридична відповідальність настає тільки в тому разі, коли поведінка чоловіка чи (або) дружини стає протиправною. Неповага одним з подружжя до іншого, його негідна поведінка, зловживання своїми правами, зневага інтересів сім'ї, а також зневага або перешкоджання іншому з подружжя здійснювати свої особисті права може слугувати причиною для розірвання шлюбу.

4. Частина 4 коментованої статті закріплює юридичний обов'язок дружини та чоловіка дбати про матеріальне забезпечення сім'ї. Вказаний обов'язок чоловіка та дружини можна віднести до особистих немайнових обов'язків, пов'язаних з майновими, оскільки з одного боку він має моральний характер, тому що однією з підстав його виникнення є шлюб, який ґрунтується на взаємній любові чоловіка та жінки і повазі один до одного, тобто вони мають моральний обов'язок підтримувати матеріально своїх близьких людей; з іншого боку - забезпечення сім'ї здійснюється шляхом внесення до сімейного бюджету певного майна: речей, грошей, майнових прав тощо.

Вказаний обов'язок є втіленням у подружніх відносинах принципу максимально можливого урахування інтересів дітей та непрацездатних членів сім'ї, який закріплено у ч. 8 ст. 7 СК України. Вказаний обов'язок знаходить також свій вираз у аліментних відносинах подружжя, батьків та дітей.

5. Виконання чоловіком та дружиною обов'язку дбати про матеріальне забезпечення сім'ї забезпечується низкою як сімейно-правових, так і цивільно-правових санкцій. Так, якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї при вирішенні спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, частка його може бути зменшена відповідно до ст. 36 ЦК України, якщо особа ставить свою сім'ю у скрутне матеріальне становище внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, цивільна дієздатність такої особи може бути обмежена у судовому порядку.

Вказаний обов'язок також може бути здійснений у примусовому порядку в тому разі, якщо один з подружжя має підстави для надання йому іншим з подружжя утримання (глава 9 СК), а також у разі невиконання батьками свого аліментного обов'язку щодо дітей (глава 15 СК) або повнолітніх дочки, сина (глава 16 СК).