Кримінально-виконавче законодавство у широкому розумінні - це система нормативно-правових актів, що містять норми кримінально- виконавчого права. Це акти органів влади і управління, які регулюють весь комплекс суспільних відносин, що виникають з приводу та у процесі виконання й відбування кримінальних покарань та застосування до засуджених засобів виправлення і ресоціалізації.

Базовим джерелом і юридичною основою розвитку кримінально- виконавчого законодавства є Конституція України. Зокрема, Основним Законом встановлено, що виключно законами України визначаються організація й діяльність органів і установ виконання покарань (п. 14

ч.  1 ст. 92), тільки Законом України оголошується амністія (ч. 3 ст. 92); здійснення помилування віднесено до компетенції Президента України (п. 27 ч. 1 ст. 106).

Більшість прав, свобод та обов'язків людини й громадянина, які передбачені розділом II Конституції України, повною мірою поширюється і на засуджених. Зокрема, ч. 3 ст. 63 Конституції України встановлює, що засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Головним же законом, що регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань, є Кримінально-виконавчий

15

кодекс України, який був прийнятий Верховною Радою України 11 липня 2003 р. та набув чинності з 1 січня 2004 р.

КВК України складається із Загальної та Особливої частин і прикінцевих положень. Загальна та Особлива частини поділені на п'ять розділів, які складаються з 26 глав, що містять 166 статей. Розділ перший містить норми, які визначають загальні положення кримінально-виконавчого законодавства, правовий статус засуджених, систему органів і установ виконання покарань, регулює питання нагляду й контролю за виконанням покарань і участі громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Розділ другий регулює питання виконання покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, розділ третій - виконання покарання у виді позбавлення волі, розділ четвертий - виконання покарання у виді довічного позбавлення волі. Розділ п'ятий присвячений питанням звільнення від відбування покарання, допомоги особам, які звільнені від відбування покарання, контролю і нагляду за ними. Прикінцеві положення регулюють питання введення в дію КВК України.

До інших законів, які містять норми кримінально-виконавчого права, слід віднести:

•  Закон України від 1 грудня 1994 р. "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі";
•  Закон України від 1 жовтня 1996 р. "Про застосування амністії в Україні";
•  Закон України від 10 липня 2003 р. "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк";
•  Закон України від 23 червня 2006 р. "Про Державну кримінально- виконавчу службу України" та ін.

Низка норм кримінально-виконавчого права міститься і в Указах Президента України. Зокрема, Указом Президента від 5 квітня 1994 р. затверджене Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України; Указом Президента України від 19 липня 2005 р. було затверджене Положення про здійснення помилування, Указом Президента України від 25 квітня 2008 р. схвалена Концепція реформування Державної кримінально-виконавчої служби тощо.

Окремі питання діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України регулюються також постановами Кабінету Міністрів України. Наприклад, постановою від 16 червня 1992 р. № 336 затвер- 16
 

 
джені норми харчування для осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах; постановою від 1 березня 1999 р. № 286 визначена структура центрального апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань; постановою від 1 квітня 2004 р. № 429 затверджені Положення про спостережні комісії та Положення про піклувальні ради при спеціальних виховних установах, постановою від 3 серпня 2006 р. № 1090 затверджена Державна програма покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 роки; постановою від 10 червня 2009 р. № 587 затверджене нове Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань тощо.