Більш детальна регламентація порядку й умов виконання та відбування кримінальних покарань, інших питань діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України міститься у відомчих нормативно-правових актах. Умовно їх можна розділити на три групи:

1. Нормативно-правові акти Державного департаменту України з питань виконання покарань.

До них, в першу чергу, слід віднести Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, які затверджені наказом від 25 грудня 2003 р. № 275. Вони, базуючись на положеннях Кримінально- виконавчого кодексу України і розвиваючи їх, більш чітко регламентують умови виконання кримінальних покарань в установах виконання покарань; порядок прийняття засуджених до установ виконання покарань; придбання засудженими продуктів харчування, предметів першої потреби, отримання ними посилок, передач, бандеролей; листування засуджених, направлення грошових переказів, побачення з родичами та іншими особами, зустрічі з адвокатами; питання праці, організації соціально-виховної роботи, матеріально-побутового забезпечення та медичного обслуговування засуджених; особливості зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі; застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення, фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї. Правила встановлюють також особливості тримання засуджених до арешту та довічного позбавлення волі, регулюють питання обладнання установ виконання покарань тощо.
 

 
До цієї групи слід також віднести:

•  Інструкцію про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, та Положення про Апеляційну комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, затверджені наказом від 16 грудня 2003 р. № 261;
•  Положення про педагогічну раду виховної колонії та Типове положення про батьківський комітет при виховній колонії, затверджені наказом від 28 січня 2004 р. № 20;
•  Інструкцію з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі, затверджену наказом від 16 лютого 2005 р. № 27;
•  Інструкцію про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, затверджену наказом від 15 листопада 2005 р. № 186;
•  Інструкцію з організації перегляду кореспонденції осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затверджену наказом від 25 січня 2006 р. № 13;
•  Інструкцію про порядок подання до Секретаріату Президента України матеріалів з питань помилування та виконання указів Президента України про помилування, затверджену наказом від 16 травня 2006 р. № 93, та ін.

1. Спільні нормативно-правові акти Державного департаменту України з питань виконання покарань та інших відомств. Це, зокрема:

•  Положення про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 1 березня 2002 р. № 154/55;
•  Інструкція про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. № 1303/203;
•  Інструкція про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затверджена наказом Державного департаменту 18

 
України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 р. № 270/1560, та ін.

1. Нормативно-правові акти інших відомств. Це, наприклад:

•  Інструкція про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністра юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5 і яка регулює порядок виконання таких видів кримінальних покарань, як штраф та конфіскація майна;
•  Інструкція про порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями, затверджена наказом Міністра оборони України від 26 лютого 2002 р. № 81, та ін.

Кримінально-виконавче законодавство України складається також і з чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У даному випадку згідно із Законом України "Про міжнародні договори України" йдеться про будь-який міжнародний договір (міждержавний, міжурядовий, міжвідомчий) незалежно від форми й найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол), але він повинен бути укладений і належним чином ратифікований. Стаття 9 Закону вказує, що ратифікації підлягають міжнародні договори, які стосуються прав, свобод та обов'язків людини й громадянина. З цього, безумовно, випливає, що всі міжнародні договори стосовно поводження із засудженими (як з громадянами України, так і з громадянами інших держав чи осіб без громадянства) повинні бути ратифіковані.

Стаття 19 Закону встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, визначеному для норм національного законодавства. Якщо ж міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Питання та завдання для самоконтролю

1.  З чого складається кримінально-виконавче законодавство України?
2.  Назвіть норми кримінально-виконавчого законодавства, які містяться в Конституції України.
3.  Поясніть структуру Кримінально-виконавчого кодексу України.
4.  Охарактеризуйте Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
5.  Дайте характеристику відомчих нормативно -правових актів, які належать до кримінально-виконавчого законодавства.