1. Громадяни України та інші фізичні особи як суб’єкти житлових правовідносин
Сторінки матеріалу:
Слід визнати, що поняття члена сім’ї єдине для житлового законодавства і не залежить від того, в якому виді житлового фонду мешкає громадянин.
Аналіз положень Конституції України, законів України, свідчить, що у них відсутні вичерпні норми щодо понять «член сім’ї» та «утриманство». Таким чином, законодавець не встановив вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім’ї наймача, але визначив критерії, за якими осіб, не пов’язаних шлюбними або родинними стосунками, віднесено до них.
Що стосується поняття «член сім’ї», який проживає з наймачем, власником, то вирішальне значення для його розуміння має з’ясування місця і часу проживання того чи іншого члена сім’ї. Тому під членом сім’ї треба розуміти особу, яка перебуває з наймачем у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв’язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням; веденням з иим спільного господарства.
Такі ознаки (вимоги) застосовуються диференційовано у конкретних випадках визначення членів сім’ї.
У Цивільному кодексі України слід закріпити, що члени сім’ї власника жилого приміщення мають право користуватися жилим приміщенням нарівні з його власником. У випадку припинення сімейних відносин з власником жилого приміщення за колишнім членом сім’ї не зберігається право користування жилим приміщенням. Проте, якщо у колишнього члена сім’ї власника жилого приміщення відсутні можливості придбання або здійснення права користування іншим жилим приміщенням, право користування має бути збережене за ним на певний строк, що визначається судом. При цьому суд може зобов’язати власника жилого приміщення забезпечити житлом колишнього члена та інших членів його сім’ї.
- « перша
- ‹ попередня
- 1
- 2
- 3