Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим органом районної, міської, районної в місті ради. Особи, прийняті у члени житлово-будівельного кооперативу, за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим органом районної, міської, районної в місті ради, надається в безстрокове користування окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім’ї, суми її пайового внеску та граничного розміру жилої площі.

Квартира, що надається, має бути благоустроєною відповідно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Не допускається заселення однокімнатної квартири (однієї кімнати) особами різної статі, старшими за дев’ять років, крім подружжя.

Квартира надається членові кооперативу на членів його сім’ї, вказаних у заяві про вступ до кооперативу. До цієї заяви включаються члени сім’ї, які перебувають з ним на обліку бажаючих вступити до кооперативу.

Права і обов’язки членів житлово-будівельного кооперативу та членів їх сімей мають свої особливості. Член житлово-будівельного кооперативу володіє, користується і розпоряджається квартирою і має право щодо неї вчиняти будь-які дії відповідно до законодавства про житлово-будівельні кооперативи. Він зобов’язаний дотримуватися правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, є співвласником на праві спільної (загальнопайової) власності допоміжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і технічного обладнання, що знаходиться у спільному користуванні. Частка кожного власника квартири у майні, що перебуває у спільному користуванні, пропорційна частці площі квартири, що йому належить, у загальній площі.

Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1984 р. № 186, передбачено, що власником кооперативної квартири є кооператив. Члени останнього мають право користуватися квартирою і у разі вибуття з нього – отримати пайові внески. Відповідно до Цивільного кодексу та Закону України «Про власність» власником квартири є громадянин, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, це житло може бути об’єктом приватної власності. Тому для того щоб набути право розпорядження кооперативною квартирою як об’єкта приватної власності, необхідно обов’язково зареєструвати належне право власності в бюро технічної інвентаризації за місцем проживання. Для цього надається довідка про сплату повністю пайового внеску і про членство в кооперативі. Реєстраційне посвідчення про право власності на квартиру видається після повної виплати пайового внеску.

Як зазначалося вище, у власність членів житлово-будівельних кооперативів переходять лише квартири і не переходять об’єкти загального користування (коридори, ліфти, дахи, підвали, сміттєпроводи, елементи інженерного обладнання тощо).

Житловий кодекс не виходить із визнання належності у багатоквартирних будинках квартир на праві власності. Власники квартир за власні кошти сплачують усі витрати, пов’язані з утриманням жилого будинку і закріпленої прибудинкової території, в тому числі й податок на землю. Крім того, вони мають право на прибутки, які можуть бути одержані від використання земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України.

Окремо слід зазначити, що нормативно-правові акти, які регулюють житлові відносини членів житлово-будівельного кооперативу щодо житла, котре належить їм, та майнові правовідносини, у деяких випадках вступають у суперечності між собою. Жилий будинок (будинки) належить житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності (крім квартир у цьому будинку, за які громадянами повністю внесено пайові внески).

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» від 18 вересня 1987 р. № 9 визначає, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд – продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншою ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності, і вчиняти щодо неї інші угоди, не заборонені законом. Виходячи з цього особа, якій відчужена членом ЖБК квартира, має переважне право на вступ до цього кооперативу.

У ст. 5 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що житлово-будівельні кооперативи, члени яких повністю розрахувалися за надані їм на будівництво кредити, можуть бути реорганізовані у об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливості створення та діяльності МЖК визначені Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення шляхів розвитку молодіжного житлового будівництва» від 28 жовтня 1996 р. № 1300 та Положенням про молодіжний житловий комплекс, постановою Кабінету Міністрів України «Про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 26 жовтня 2000 р. № 1604, постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у справах сім’ї та молоді» від 17 травня 1999 р. № 825.